Козацька-батальйонна

Сіль на лобі, гнів в душі,
Очі, як у яструбів,
Гей, мої товариші,
Не підводьмо пращурів!

У лугах лежить туман,
І поля буяють,
Над Вкраїною обман,
І "брати" вбивають...

Ніж у спині, в серці біль,
Зрада їсть іржею,
І пече, як в рані сіль,
Стогін над землею...

І молитви матері
В небеса волають,
І немає більше слів -
Градом люд стріляють...

Ком у горлі в грудях щем,
Україно-Ненько!
Чому грішна ти така?
Захисти, рідненька!..
Нищить звір святий народ,
Діточок катує,
Схід на захід матерям
Лиш тіла пакує...

Помолімося ж, брати,
За свою країну,
Щоб в бою перемогти,
Та нечистих скинуть!
Шлях загиблими людьми
Приведе до пекла,
Хай розтане час пітьми,
Поки геть не смеркло!

Сіль на лобі, гнів в душі,
Очі, як у яструбів,
Гей, мої товариші,
Та й не зрадьмо пращурів!

Поділитись сторінкою: