Чекала мати

Чекала мати дітей на свята,
Все поглядала на своє вікно:
Прибрала хату і так багато
Спекла ріжків з медовим гарбузом.

І вже до ґанку звисали шпанки,
Зима минула довга і сумна,
А скатертину в холодну днину
Розшила маком для дітей сама...

На пишній ниві покоси сиві,
Складала мати сіно у стоги,
На клумбах квіти любили діти,
Щорік садила мати навкруги...

В осінній днині угорки сині
Гнітила мати внукам у печі,
І снила сина, і снила сина!
І розмовляла з донькою вночі...

Чекала мати дітей на свята,
За них молилась мати знову й знов,
Чекала мати, чекала мати!
Куди ж подіти цю любов?..
Чекала мати, чекала мати...
Куди ж подіти цю її любов?..

Поділитись сторінкою: