| |
Ніби і не було дому...
Не було дому-дому... Вільні...
Не було дому-дому...
Ніби і не було дому...
Ніби і не було дому ніколи,
Навколо були чужі і свої,
Роками по колу, ти ніби поруч,
Не в полі зору моїм, хоча би на мить...
Меридіани і магнітне поле
Туди, де болить вели,
Координати не чітко відомі
Та там, де болить вони...
Знайти, зробити кроки,
Нас розділяли сотні років.
Хто я? Хто ти? Супротив
Не відкласти на потім.
Бути собою серед копій!
Чути себе, по боку клопіт,
Щоб тебе потім поруч знайти...
Приспів:
Ніби ти не ти, ніби я не я, |
Ти не ти... Разом до мети, |
Доки ти моя, відведи... |
З тобою ми вільні, |
Навколо повільно стало, |
І, що хочеш, ми зможемо знайти!.. | (2)
Війни за любов і території,
Вільні, і знову пишемо історію.
Тіні горя під скронями повними,
Зміни знову і знову нам боляче,
Тіло звикло, пустило ікла...
Немає ілюзій, лиш скотч на вікнах,
Вимкни! Але канал незмінний.
Ми не божевільні і зробили вибір,
Сповнені люті, ніхто не забуті!
Зламані руки кайданами скуті,
Плакали люди, плакали люди...
Блукали етапами смути до суті,
Літали кулі у тих, кого любим...
Втратили все, невідомо що буде...
Марно плекали надію, що люди
Це люди завжди і всюди, всюди...
Ніби ти не ти... Ніби ти не ти...
Приспів.
Вільні... Вільні... Вільні... Поділитись сторінкою: 
| |
