Зречена

Розверзлося небо й зронилась сльоза
Зі сльозою постала Мадонна
Одягнена в вітер душа молода
А очі – джерела бездонні
О-о-о  Мадонна!

Колишуться шати у ледь-зримій імлі
І милуються нею всі люди
Куди панна йде по цій грішній землі?
Невже із нічого в нікуди
О-о-о Мадонна!
 
У лоні палає краплина життя
Навколо засвічує світлом
Та панна все йде наче від забуття
Гонимая зреченим світом

Що ж то за світ, що зрікає її
Праматір з дитям в своїм лоні!
Най баче він як гасне світло землі
Кружлятиме в чорнім полоні

Поділитись сторінкою: