| |
Як же я закоханий у твої зап'ястя!.. -
Це дідькове щастя...
Як же я закоханий в твої оченята!..
Давай відчиняти!..
Як же я закоханий у твої стегна!..
Ламається цегла...
Як же я закоханий у твої обійми,
Гарячі, як пекло!..
Перегородили світ, перехолодили вітром
Та спереду я бачу, shіt - це шалене світло!
З-за берега лунає Крід й тобі це набридло,
Кволий сухо-цвіт, наливай повідло...
Як же я закоханий у твої пальці!..
Ми - неандертальці...
Як же я закоханий у твої хмари,
Великі, яскраві!..
Як же я закоханий у твої щоки,
В усі твої кроки!..
Як же я закоханий!.. Якого біса!
Віддай мені кисень!..
Що будемо робити? Можемо й дітей!
Боже мій, їсти, пити пізно,
Вже так пізно, бісить, гей!..
Що будемо втрачати? Можемо й людей?..
Схоже їх багато, натовп,
Клятий натовп, хай іде!
Що будемо казати? І куди все веде?
Я з тобою хочу спати,
Брати тебе ззаду кожен день!..
Що будемо приймати, коли сонце зайде?..
Чи зможу тебе тримати
І не виймати з грудей?..
Як же я закоханий у твої пальці!..
Ми - неандертальці...
Як же я закоханий у твої хмари,
Великі, яскраві!..
Як же я закоханий у твої щоки,
В усі твої кроки!..
Як же я закоханий!.. Якого біса!
Віддай мені кисень!.. Поділитись сторінкою: 
| |
