| |
Ти запитаєш мене,
Чи я планувала стати відомою?
Бути далеко від дому?
Змінити дружнє коло?
Ти, знаєш, я б відповіла тобі:
Ніколи! Та все не випадково. Ей!
Ти запитаєш в мене,
Чи колись в своїй уяві я мала
Заповнені площі та зали,
Ці тексти в унісон?
Але таке Сансари колесо,
І так воно співпало. Ей!
Ти думаєш, я мріяла
Зустріти цих чудових людей,
З ними почати з кінця,
І із простих ідей
Вирости в лідера думок і слова,
Та все не випадково. Ей!
Ти віриш? Я і досі
До кінця не розумію усього,
Але щиро дякую Богу!
Далі буде більше...
Я залишаюся все тою Альоною,
Яка читає вірші!
Знаєш, як буває важко?..
Інколи не хочу жити,
Але полюбила людей так,
Що вже не зможу я до них не вийти!..
Знаєш, я усе приймаю,
В серце залила любові,
Може я і падатиму тихо на дно,
Але виринатиму знову!..
Назавжди ваша, alyona alyona!
Назавжди ваша, alyona alyona!
Ти розумієш, варто
Всього-на-всього почути себе,
Там, в середині, давно все ясно.
Вважай, що твій істинний шлях
Протоптаний наперед -
І це класно, повір мені!
Хай кажуть у народі:
Береженого від лиха Бог береже!
А ти ж не пес, який бок пережер.
Не треба опускати руки!
Є море прикладів
"До щастя через муки!"
І ти заплачеш, коли зрозумієш,
Як усе насправді просто.
Ми з малечку це знали,
Проте дорослі нас
Прив'язували тросом до речей,
Самі ж їх не виконували,
Тільки обіцяли...
Прикро, але буває і таке,
Це життя – воно складне і легке...
Знайте, скільки б вам не довелося
Падати камінням на дно,
Знову виринайте!
Назавжди ваша, alyona alyona!
Назавжди ваша, alyona alyona! Поділитись сторінкою: 
| |
