| |
I belіeve I'm a dancer! | (8)
Моє тіло тоне в купі сумнівів тепер,
Воно чуло: в танці обирають всіх, а не тебе...
І мій розум моє тіло на важкий замок запер,
Але тіло чує біт, чує стук поміж ребер.
Моє тіло хоче танцювати, якби не було там,
Тіло хоче руху із неділі прямо до суботи,
Хоче увімкнути одночасно всі свої частини,
Танцювати хоче, не боїться виглядати дивним!
Тіло так хоче до тіл,
Щоби об'єднатися в єдиний потік,
Хочеться зливати з себе літри потів,
Хочеться подалі від обставин та подій!
І це тіло хвилями на шкірі запускає рух,
Більше не ховає себе серед цих піднятих рук!
Неважливо де, чи то Пекін, чи то Перу,
Тіло чує цей клич, відчуваючи грув в танцях!
I belіeve I'm a dancer! | (8)
Отже моє тіло стомлене, розбите від роботи,
Із останніх сил робить вирішальний подих,
Забиває на питання, заборони, чи турботи,
Тіло в відображення запитало: Хто ти?
Й ринуло в пошуках свіжого дихання.
Чи справді треба так те, за чим ти ганяв,
Тут на танцполі ідеї нового дня,
Залишки смутку із себе хтось тихо зняв
І пішов до людей випускати пар,
Диму капюшон, ніби шовк, ідеальний шар,
Тіло забуває неіснуючі проблеми.
Там всі голови хитають в тому місці, де ми
І пішли до людей випускати пар,
Диму капюшон ніби шовк, ідеальний шар,
Утворили всі ніби шоу з танцювальних па,
Тіло розхитає Володимир Кошмар!
I belіeve I'm a dancer! | (8) Поділитись сторінкою: 
| |
