| |
На планеті цій є й такий народ,
Що його вкраїнським зовуть!..
А у нього є, є своя земля
І своя дорога в майбуть!
Є свої земля, небо і Дніпро,
І своя дорога в майбуть!
Він такий, як є, – тож такий один
Із усім, що має в собі:
Із добром і злом, височінню й дном,
З тим, що в щасті з ним і в журбі...
І за все своє, все, що в нього є,
Він, як треба, піде і в бій!
Приспів:
І хоч різнить нас десь то те, то се –
Та все ж ми українство – попри все –
Хто б там якою з мов не говорив,
Чи хто б де не жив!
Бо в серцях у наших і думках
Наша Україна – вольна і єдина,
Щоб було над нею небо мирне й синє,
Щоб жила вона в віках!
Так, ми не святі і в нутрі, бува,
Засичить якесь гадюча...
Ще іскраю хат, хуторянства й зрад
Вистачає в нас, вистача...
Слів і дій невлад, прикрих рис і вад
Вистача ще в нас, вистача...
Та в душі у нас зерна є й такі,
Що із них на нашій землі
Каменяр, Кобзар, Леся і Чурай,
Інші дивні квіти зросли!..
Січ – Холодний Яр, Крути – і Майдан...
І Небесна Сотня зросли!
Приспів.
Нас не раз біда, голод чи орда
Мали б знищить чи загнуздать...
Та крізь жах століть ми змогли вціліть –
Отже, й далі мусимо жить!
Пильно б лиш почать владу обирать
Та сильніше з неї питать!..
На планеті цій є й такий народ,
Що його вкраїнським зовуть!..
А у нього є, є своя земля
І своя дорога в майбуть!
Є свої земля, небо і Дніпро,
І своя дорога в майбуть!
Тож єднаймося та й бережемо
Нашу єдність, наче клейнод!
Запрягаймося та й доведемо,
Що ми – справді справжній народ!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
