Ой дай, дана, межи туденьками

- Ой дай, дана, дана, дана, межи туденьками,
Як легенько погуляти коломийки з вами.
А я жала пшениченьку лиш по колоскови,
Пізнаю тебе, мій милий, лиш по голоскови.

Ожинки, ожинки, ожинки, ожинки,
Обжинки, обжинки, лиш по голоскови.

- Минулася косовиця, минулися жнива,
Вийди, вийди на обору, моя чорнобрива.
- Ой на стерни, на стерниску скрекочуть сороки,
Ти до мене не ходи, бо-с дуже високий.

Ожинки, ожинки, ожинки, ожинки,
Обжинки, обжинки, бо-с дуже високий.

- Не можу я жито жати, ліпше в копи класти,
Та так ходжу, зазираю, як би любку вкрасти.
Жито жати і складати, не можу си скласти,
Обіймати, цілувати, коби лиш допасти.

Ожинки, ожинки, ожинки, ожинки,
Обжинки, обжинки, коби лиш допасти.

Ми цариночку убрали, добре потрудилися,
Коломийки витинаєм: вмієм веселитися.

Ожинки, ожинки, ожинки, ожинки,
Обжинки, обжинки, вмієм веселитися.

Поділитись сторінкою: