Молодість

Рік лягає зморшкою на твоє чоло,
Не питає тебе, чи згоден ти.
Опускає вниз твоє крило,
Він тебе скубе і ти не можеш втекти.

Той, хто має силу
Втримати весну в душі,
Той тримає час за хвіст,
А час йому кричить:
"Як мить пройде вона,
Тяжко защемить вогнем
В серцях її луна.
Молодість одна
Лишиться у пам'яті!..
Війна!..

Дощ лягає краплями на твоє вікно,
Не питає тебе, чи хочеш ти.
Заставляє згадувать тепло,
Як життя текло й скільки вже пройшло.

Той, хто має силу
Втримати життя в душі,
Той тримає час за хвіст,
А час чимдуж кричить:
Як мить пройде вона,   |
Тяжко защемить вогнем  |
В серцях її луна.      |
Молодість одна         |
Лишиться у пам'яті!..  |
Війна!..               | (2)

Поділитись сторінкою: