| |
Зриває дах та пече в моїх скронях,
Катастрофа затягнулась ненароком.
Крах! Я ніби ранений птах,
Жива істота, що б'ється від току,
А місто спить і не чує моїх криків,
Моїх ударів ліктями об стіну,
А місто спить і не бачить мої очі,
Не відчуває, як ламає мені спину!
І що робити, коли просто безвихідь,
Коли не знаєш: направо чи вліво?!?
Де прочитати, прослухати, вчити,
Як дивитись вперед, але сміло?..
Не відпускає, жбурляє, як камінь,
Перекидає з голови і на п'яти,
І ти не знаєш, що з тобою буде далі,
Які в бою твої будуть втрати?..
Приспів:
Маєш крила – то літай! |
Маєш плечі – то тримай! |
Маєш вуха – то слухай! |
Віру в себе не втрачай! | (2)
Якби я міг зазирнути в майбутнє,
Перекрутити і поставити крапку,
Якби я міг розтрощити минуле
І будувати все знову спочатку.
Налаштувати міцні коридори,
Відкрити вікна, всміхнутися щиро,
Контролювати всі точки опори,
І знати, що в мене міцна квартира!
Не сяде дах, не розваляться стіни,
Постійно тепло і солодко буде,
З моїх думок позникають всі тіні,
А вранці хтось ласкаво розбудить!
Переступлю за поріг і зрадію:
Навколо кольорові сни, наче мрія!
Я озирнусь на свої катастрофи
І зрозумію, що маю надію!
Приспів.
Маєш крила! Маєш плечі! Маєш вуха!
Віру в себе не втрачай!
Маєш крила! Маєш плечі! Маєш вуха!
Віру в себе не втрачай!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
