Акордеон

 C                  G
Повнолуння в небі, сяє луна,
  C               G
І сміється, і зітхає вона,
  C                G
А я виходжу серед ночі на балкон,
   F             C   F G C
Беру до рук акордеон.

На душі давно шкребуть коти, ти!
Навкруги такая тиша, аж до глупоти,
Щоб всім порушити безрадісний звичай,
Я заспіваю колискову для всіх:
"Засинай, баю-бай!"

Сплять давно всі люди солодким сном,
Сплять метро, трамваї, спить гастроном.
Я хочу, щоб вони забули про сон,
Щоб чули мій акордеон!

Щоб всі прокинулись, бо вже давно пора, ура!
Як можна спати аж до самого утра?
Щоб всім порушити безрадісний звичай,
Я заспіваю колискову для всіх:
"Засинай, баю-бай!"

Нехай лунає спів мій голосно вночі, апчхи!
Нехай не сплять зі мною галки та грачі,
Щоб нам порушити нічний звичай,
Я заспіваю колискову для всіх:
"Засинай, баю-бай!"

Поділитись сторінкою: