Очі твої

Ти така неприступна, що я вмираю,
І поки я тебе обману назовсім зникну.
Ти ламала життя, як гілля, одна
І нікого не кликала ти, шалена, дика, люба.
Звільняю голову свою, для тебе сію квіти,
Бо маю лиш одну таку й не можу не хотіти.
На тіло твоє крізь дощі навішу покривало,
Давай, живи в моїй душі, мені ж бо завжди мало!

Очі твої, навіщо я їх покохала?..
Очі твої...
Очі твої, за тебе серце би віддала!..

Не дивися на моє лице, ну,
То воно через сльози мої по тобі в'яне,
Але разом ми зможемо все тут,
А якщо вже не стане землі, то неба стане, люба!
Звільняю голову свою, для тебе сію квіти,
Бо маю лиш одну таку й не можу не хотіти,
На тіло твоє крізь дощі навішу покривало,
Давай, живи в моїй душі, мені ж бо завжди мало!

Очі твої, навіщо я їх покохала?..     |
Очі твої...                           |
Очі твої, за тебе серце би віддала!.. | (2)

Звільняю голову свою, для тебе сію квіти,
Бо маю лиш одну таку й не можу не хотіти,
На тіло твоє крізь дощі навішу покривало,
Давай, живи в моїй душі, мені ж бо завжди мало!

Поділитись сторінкою: