Пришмандьовки

Про шкоду осуду:
Особу особисто уособлюю
Себе до них, а їх до себе
Прирівнювати і рівняти рівно -
Судити на суді суддю.

Про самовизначення:
Я бачу, але ніц не відчуваю
Закриті очі нерозплющеного тіла
І хочу знати, що я знати хочу,
А розум мій повільно тліє -
Лиш дублікат очей на ксероксі відбитий
Химерно дивиться у дня криве люстро,
У погляді енергії не видно,
Але енергії від цього все одно...

Про духовну гармонію:
Питання має відповідь, але
Не кожен знайде істину алей.

Про земну любов:
Кохання - це абсурд - його не має,
Ілюзія, що викликає сміх.
Той, хто пустий кохати не уміє,
А хто наповнений - кохає всіх.

Поділитись сторінкою: