То не дощ і не роса

Ой, ходила дівчина босою
З довгою до пояса косою,
Задивлялась дівчина на хмари
І просила в неба собі пари.

Приспів:
То не дощ і не роса
Трави похилила,
То дівоча сльоза
На землю скотилась...
Не шукай її дарма,
Бо ніхто не баче,
Як дівчина молода    |
Від кохання плаче... | (2)

Ходив козак молодий по світу,
Придивлявся до дівчини сліду,
І мовчало небо і німіло,
За дівчину серденько боліло...

Приспів.

Де стояла дівчина босою,
Виросла під хмарами тополя,
Біля неї з-під землі джерельце -
Козакове невмируще серце...

Приспів.

Від кохання плаче...
Від кохання плаче...

Поділитись сторінкою: