Лелеки

Буває, сум нахлине і спогади далекі,
Летять журливим клином по небу, мов лелеки.
Летять над дахом хати, де пам'ять крутить кадри,
Як проводжала мати в життєві довгі мандри...
Як в душу заплітала ясні стрічки світанку,
Як серце одягала в барвисту вишиванку.
І як дала в дорогу загорнуті в хустину,
Надію й віру в Бога, любов до України!

Приспів:
А лелеки летять над землею низенько,
Нескінченних шляхів долаючи втому...
Я тебе до грудей пригорну, моя Ненька,
Як з одним з тих птахів повернуся додому!..
Як з одним з тих птахів повернуся додому!..

Нехай шляхи тернисті, та в серці завжди з нами
Блакитне небо чисте над житніми ланами,
І гілочка калини, і пісня солов'їна,
І нездоланна віра - все буде Україна!

Приспів.

Поділитись сторінкою: