Наші ночі

Наші ночі тхнули підвалами,
Ми сиділи мишами тихими...
Як шукатимуть під завалами —
Головне, аби іще дихали —
Просто дихали...

Хто шукатиме? Сиплі протяги?
Пес комусь розповість по рації?
Ми спимо, не знімаючи одягу, —
В окупації...

Доме, зведений на любові, ти
Не зрадиш жодною стінкою!
Стоїмо ми, хоч збожеволіти
Можна інколи!..

Стоїмо ми, а ніч виброджує,
Небо ярим вогнем розведене...
Нам би вибратись, неушкодженим
Залишився, щоб світ зсередини —
Хоч зсередини... Зсередини...
Хоч зсередини неушкодженим
Залишився, щоб світ...

Поділитись сторінкою: