Зроби мені кави...

Зроби мені кави такої "по-львівськи":
Із смаком любові та запахом віскі,
Що вулички міста покриє туманом,
П'янку із п'янких-"Amerіcanu".

Ми сядем в кав'ярні, де я захмелію,
Скуштую той смак і, напевно, зомлію,
Мій Львів... Мій музей... За тобою скучаю...
Красу неповторну у серці тримаю.

Старенький трамвай провезе вуличками,
Проляже стежиною спогад між нами,
Розбудять нас дзвони стареньких дзвіниць,
Під небом розкинеться Львів горілиць.

Пройдемось по площах, неначе по казці -
Живи, любий Львове, у Божій ти ласці!
А ми знов приїдем, щоб кави попити -
Чи можна, скажіть, таке не любити?!.

Поділитись сторінкою: