Все минається

Все минається завжди, знай,
Разом з осінню все минається!..
Покотилась униз сльоза так,
Як листя з дерев осипається...
Я тебе не триматиму більше,
Ти мене не відпустиш ніколи...
Я ніколи не знала, що гірше:
Не любить, чи любити не того...

Приспів.
Просто часом треба, знай,
Відпустити без вагання!
Я колись молила: Хай
Наше збудеться кохання!..
Поза часом, поза сном,
Поза всіх земних обмежень
Ми сміялись так, немов,
Так, немов ніхто не стежить!

Поміж нами вже випав сніг,
Хоч на вулиці барви осені,
Я ступала на цей поріг,
Мабуть, сотні разів без остраху...
Я не вміла тебе любити,
Я хотіла так бути ніжною!
Але в серці моєму ти
Вже покрився німою кригою!..

Приспів.

Поділитись сторінкою: