Після дощу

Щось шепотів за вікном моїм дощ осінній,
Він ніби знав, що снують у душі десь тіні
Поглядів й слів, щоо так боляче й гостро ранять,
А дощ ішов й дарував мені сподівання.

Приспів:
Після дощу стане світ чистим і прекрасним,
Після дощу запалає душа незгасно
Променем тим, із якого кохання зродить,
І не страшні стануть долі моїй негоди.

Захист шукав від осіннього вітру злого,
Наче дитя, лист припав до віконця мого.
І я, мов лист, теж шукаю душі рятунку,
Прагну кохання і долі поцілунку.

Приспів.

Поділитись сторінкою: