Я тебе не знаю

Я тебе не знаю, i не буду знати,
В вечiр крiзь вiконце не буду виглядати.
Ти мене не знаєш, але вiдчуваєш,
Зустрiч неминуча, зустрiч неможлива.

Завтра, пiслязавтра, не зустрiну знову,
А сьогоднi в ранцi, знову не побачу.
Туга невмолима, душу пiдточила,
Зустрiч неминуча, зустрiч неможлива.

лiто вiдгудiло в небi лiтаками...

Осiнь пахне дитинством
Натхненним i безтурботним,
Вiтер розносить листя
Мрiй, думок, сновидiнь,
Марень та сподiвань.

Прикростi й невдачi – марнота i попiл,
Радостi забави мало, що мiняють.
Досить лише знати, просто вiдчувати,
Зустрiч неможлива, зустрiч неминуча.

Поділитись сторінкою: