На головну сторінку

Степан Руданський



Степан Руданський
http://www.litforum.org/classics/
видатний український поет

Перейти до списку пісень >>

Дати життя: 06.01.1834 - 03.05.1873
Місце народження: с.Хомутинці

Біографія

Народився у с. Хомутинці (тепер Калинівського р-ну Вінницької обл.) у родині священика. У 1841-49 рр. навчався у Шаргородській бурсі, у 1849-55 рр. - у Подільській духовній семінарії у м. Кам'янці-Подільському. Був рекомендований до Петербурзької духовної академії, однак всупереч рішенню правління семінарії та волі батька вступив до Петербурзької медико-хірургічної академії, яку закінчив у 1861 р. із званням доктора медицини. Отримав призначення в Ялту на посаду міського лікаря. Працював завідувачем лікарні, лікарем у маєтках князя Воронцова, карантинним лікарем, лікарем Ялтинського повіту. У 1869 р. обраний почесним мировим суддею сімферопольсько-ялтинської мирової округи. Користувався повагою серед бідного населення.

Основу літературної спадщини С.Руданського становлять три рукописні збірки: "Співомовки козака Вінка Руданського. Книжка перша, з 1851 року по 1857", "Співомовки козака Вінка Руданського. Книжка друга, 1857, 1858, 1859", "Співомовки Вінка Руданського, 1859-1860. Петрополь". Творчість розпочав баладами "Два трупи", "Вечорниці", "Упир", "Хрест на горі", "Розмай", "Люба". Згодом написав балади "Тополя", "Верба", "Купці". Серед ліричних поезій найбільшу групу складають романси і пісні "Ти не моя", "Мене забудь", "Повій, вітре, на Вкраїну...", "Сиротина я безродний", "Згадай мене, мила", "Голе, голе моє поле...", "Ой, чому ти не літаєш...", "Чорний кольор" (переспів з польської) та ін. Виразне громадянське звучання характерне для віршів "Гей, бики!", "До дуба", "Наука", "Над могилою", "Гей, браття-козаки, сідлайте-но коні!". Реалістичним забарвленням позначені автобіографічні поезії "До дядька Прохора-коваля", "Студент" та ін.

Творча індивідуальність поета найповніше проявилась у жанрі віршованої гуморески-"приказки". У гуморесках С.Руданського постає розмаїтий комічний світ людських стосунків майже в усіх суспільних верствах. Цілий ряд гумористичних співомовок розкриває претензійний характер дрібного панства, його безпідставний гонор, пихатість, зарозумілість ("Пан та Іван в дорозі", "Перекусіть, пане", "Храбрий лях", "Шляхтич"). Виразне антиімперське спрямування мають гуморески "Гусак", "Москаль з полотном", "Варенікі, варенікі", "На вадапой", "Малчі", "Гадкія слава", "Добрий челавек", "Московська ікра" та ін. В основі окремих творів лежать історичні сюжети ("Хмельницький з ляхами", "Запорожці у сенаті", "Кошовий у цариці", "Козацькі ксьондзи", "Ахмет III і запорожці" та ін.). Гумористичні співомовки С.Руданського засвідчують моральну чистоту українського народу, оптимістичне сприйняття навколишнього світу. Р. створив своєрідну "поетичну хроніку Гетьманщини", написавши у 1860 шість історичних поем: "Мазепа, гетьман український", "Іван Скоропада", "Павло Полуботок", "Велямін", "Павло Апостол", "Мініх". Крім того, за відомими літературними взірцями створив поеми "Олег - князь Київський", "Ігор - князь Сіверський", "Костьо - князь Острозький". До найвизначніших творів С.Руданського належать поема "Лірникові думи" (спроба народно-апокрифічної версії Старого Завіту) та велика віршована казка "Цар Соловей".

Вперше в українській літературі переклав "Іліаду" Гомера ("Омирова Ільйонянка"), фрагменти "Енеїди" Вергілія, "Батрахоміо-махію" ("Омирова війна жаб з мишами"), "Краледворський рукопис", частину "Демона" М.Лермонтова, "Сни" Г.Гейне, окремі вірші Т.Ленартовича і Б.Радичевича.

Помер від сухот, на які захворів ще у студентські роки. Похований на Массандрівському кладовищі в Ялті.

Джерело: http://www.mincult.gov.ua/


Народився С. В. Руданський в селі Хомутинцях Вінницького повіту на Поділлі 6 січня 1834р. у родині сільського священника. Після початкової науки в дяка майбутній поет вчився у Шаргородській бурсі (1842 — 1849) та Подільській духовній семінарії (1849 — 1855). Ще в роки навчання у семінарії почав назрівати конфлікт з батьком. Коли 1856р. Руданський приїздить до Петербурга, то цілком самочинно, проти волі батька, вступає не до духовної академії, а до медико-хірургічної, відомої вже на той час як осередок передової науки і культури. Тут у 50 — 60-х роках працювали С. П. Боткін, І. М. Сєченов та інші молоді передові вчені. В медико-хірургічній академії підтримувався традиційний інтерес до літератури й мистецтва. Ще раніше професор хірургії академії Каменецький разом з Парпурою підготував перше видання "Енеїди" І. Котляревського. Аматорський гурток студентів цього навчального закладу вперше поставив драму Шевченка "Назар Стодоля" (1844). Тут здобували освіту колишні петрашевці, що, безперечно, активізувало громадянську настроєність студентів. За роки перебування в Петербурзі Руданський утвердився на демократичних світоглядних позиціях, остаточно сформувався як народний письменник.

Петербурзький період найбільш плідний у житті Руданського-поета. В цей час помітно загострюються громадянські мотиви його творчості ("До дуба", "Гей, бики!"), визріває й кристалізується майстерність гумористичного й сатиричного вірша, наслідком чого було виникнення нового поетичного жанру в українській поезії — віршованої гуморески-співомовки, тематично різноманітної й стилістично своєрідної. Одночасно Руданський продовжував писати балади, ліричні вірші, віршовані казки й поеми, перекладав з російської та інших мов. Після закінчення академії Руданський одержав звання повітового лікаря і дозвіл працювати в Криму, куди він переїхав 1861р. і де сподівався поправити своє підточене здоров'я. З 1861 по 1873р. Руданський працював міським лікарем у Ялті, а також лікарем у маєтках князя Воронцова. Він доклав багато зусиль для піднесення благоустрою міста, невтомно трудився як лікар і почесний мировий суддя Сімферопольсько-ялтинської мирової округи, водночас цікавився археологією, етнографією, відновив розпочаті ще на Поділлі фольклорні заняття, продовжував поетичну творчість, головним чином, у галузі перекладу.

Знайомство з поетом і композитором П. Ніщинським, художником І. Айвазовським, поетом та істориком М. Костомаровим, поетом А. Метлинським наклало відбиток на творчі заняття Руданського, підтримувало інтерес до живопису, старовини, народної творчості. Найбільше ж уваги в ялтинський період Руданський приділяв перекладам з античної та російської літератур (Гомер, Вергілій, Лєрмонтов).

Помер С. Руданський 3 травня 1873р. і похований в Ялті на Массандрівському кладовищі.

С. Руданський, готуючи свої твори до видання, укладав їх у рукописні збірки. Важкі цензурні умови, а також урядові заборони утруднювали й гальмували їх друкування.

Основні автографи творів Руданського складають три томи, переписані й оформлені самим поетом. Перший, під назвою "Співомовки козака Вінка Руданського, книжка перша, з 1851 року до 1857" (Вінок — переклад імені поета з грецької: стефанос — вінок), вміщує пісні та балади в хронологічній послідовності їх написання. Другий — "Співомовки козака Вінка Руданського, книжка друга, 1857 — 1858 і 1859" — складається з 235 поезій, гуморесок, названих "приказками", й вірша "Студент". Третій — "Співомовки козака Вінка Руданського, 1859 — 1860" — це пісні, приказки, легенди, історичні поеми. Крім цієї першої авторської редакції творів Руданського, відомі автографи збірок, укладених за жанрово-тематичним принципом у різні часи й призначених до видання. До таких належать рукопис "Нива" (1858 — 1859) і рукопис, який 1861р. мав уже цензурний дозвіл, але так і не з'явився друком.

За життя поета була опублікована лише невелика кількість його творів у петербурзькому тижневику "Русский мир" (1859), у двох номерах "Основи" (1862), в "Опыте южнорусского словаря" Шейковського (1861), у львівському журналі "Правда". Більшість творів поета побачила світ у 80-х — на початку 90-х років уже після його смерті у львівських виданнях "Правда", "Зоря", в "Киевской старине".

Перше видання "Співомовок" окремою книгою, яке вмістило двадцять вісім віршів, здійснила в Києві Олена Пчілка 1880р. під псевдонімом "Н-й Г-ь Волинський" (Невеличкий гурток волинський). Найповніше дореволюційне видання творів Руданського у семи томах (перше видання — 1895 — 1903, друге — 1910) вийшло завдяки зусиллям М. Комарова, Василя Лукича (В. Левицького), А. Кримського та І. Франка. Найбільш повним, прокоментованим і укладеним з урахуванням авторської роботи над підготовкою рукописів до видання є тритомник "Степан Руданський. Твори в трьох томах" (К., 1972 — 1973).

Крім оригінальних творів, Руданський упорядковував збірники народних пісень з власних записів ("Народные малороссийские песни, собранные в Подольской губернии С.В.Р.", Кам'янець-Подільський, 1852; "Копа пісень", Ялта, 1862). За життя поета вони не були опубліковані, а після смерті його довгий час залишалися в приватних руках. Виявлені й вивчені радянськими фольклористами, вони видані 1972 р. у Києві.

Усі свої твори, включаючи й віршовані переклади, Руданський називав "співомовками". Цей термін закріпив за гуморесками І. Франко. З того часу традиційним стало саме їх іменувати "співомовками". Це виявилося найбільш зручним, оскільки саме гуморески (співомовки) Руданського являли собою нову різновидність гумористично-сатиричних віршованих творів, якої раніше в українській поезії не було і поява якої потребувала закріплення відповідним терміном.

Джерело: Історія української літератури другої половини ХІХ століття, Київ, 1979.

  ПІСНІ
НазваСлова / МузикаАльбомA Файли  Рік  #
 Богдай тебе С. Руданський /      1069
 Гей-гей, воли С. Руданський /      1218
 Голе-голе моє поле С. Руданський /      709
 Голубонько-дівчинонько С. Руданський /      824
 До дуба С. Руданський /      958
 До дядька Прохора-коваля С. Руданський /      617
 Звела мене не біда С. Руданський /      678
 Згадай мене, мила С. Руданський /      733
 Зозуля
 (На Поділля з України...)
С. Руданський /      1003
 Із-за гори, із-за кручі С. Руданський / Т. Силенко    962
 Іще вчора ізвечора С. Руданський /      678
 Калино-малино С. Руданський /      1072
 Козаче-голубче
 (на голос: "Дівчино-рибчино")
С. Руданський /      555
 Колір чорний С. Руданський /  4   4107
 Колір чорний С. Руданський / Олесь Царук     817
 Колір чорний * С. Руданський /      6042
 Колір чорний ** С. Руданський /      1520
 Мене забудь, моя дівчино (народна пісня)    1374
 Могила С. Руданський /      655
 Моя смерть С. Руданський /      629
 Над колискою С. Руданський /      903
 Наука С. Руданський /      1042
 Не дивуйтесь, добрі люди С. Руданський /      1000
 Не згадаю гадки
 (на голос: "Я в дорогу іду")
С. Руданський /      415
 Не моя С. Руданський / О. Яшин     784
 Ой вийду я у садочок
 (на голос: "Гуде вітер")
С. Руданський /      1372
 Ой ти, калино, ой ти, малино С. Руданський /      518
 Ой чому ти не літаєш
 (на голос: "Кажуть люди що-м щасливий")
С. Руданський /      518
 Пісня Хмельницького
 (на голос: "Гей! Браття опришки")
С. Руданський /      1403
 Повій, вітре, на Вкраїну С. Руданський /         15226
 Полюби мене С. Руданський /      550
 Преслів’я С. Руданський /      756
 Псалом 136 С. Руданський /      598
 П'яниця С. Руданський /      1237
 Світить місяць серед неба С. Руданський /      1067
 Сербська пісня С. Руданський /      812
 Сиротина я безродний С. Руданський /      730
 Студент С. Руданський /      1200
 Ти не моя С. Руданський / народна     3538
 Тілько-м родилась С. Руданський /      388
 Хлопці-молодці
 (на голос: "Ой куме, куме, завтра субота")
С. Руданський /      1596
 Щоб співати колір чорний, взяла б голос твій
 (мо' укр., а мо' пол. гарний роман-с:)
С. Руданський / невідомий      3819
 Аби побачити пояснення малюнків у колонці "Файли", підведіть курсор мишки до малюнка.      
Не знайшли пісні, але самі маєте текст чи аудіо? Додавайте її сюди або надсилайте на емейл!
Таким чином ви долучитеся до розвитку сайту та поділитеся улюбленим текстом з іншими!


Дані додано:  04.04.2003
Відредаґовано: 14.05.2010
Переглядів: 31222



  Виправлення та доповнення     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]
19. Ярік 14.02.2017 12:56    
Пропоную переглянути виставу-презентацію книги про Гаррі Поттера http://uafilm.net/filmy-detektyvy/3057-garri-potter-i-prokliate-dytia-dyvytys-onlain-hd-720.html
0/0

18. Ярік 14.02.2017 12:52    
Кльова стаття, цікаво було прочитати
0/0

17. vlad25 (користувач) 20.09.2015 00:20    
Хороша стаття, якщо хочете подивитися фільми, приходьте сюди
http://filmnuzhen.ru/category/serialy
-1/-2

16. tar1k15 (користувач) 12.07.2014 00:36    
Дякую за статтю. Приходьте дивитися фільми онлайн http://kino-na-xati.com/
0/-1

15. Микола Рудаков (член клубу) 24.07.2012 17:00    
Є варіанти пісень,створені композитором Володимиром Конощенком: Козаче-голубче,соколику мій!
Хлопці-молодці,пийте,гуляйте!
0/-1

14. tar1k15 (користувач) 22.06.2012 20:46    
Юлія, балади та інші твори Руданського можна знайти за цим посиланням - www.rudanskyi.info
0/-1

13. Юлия (гість) 23.06.2011 17:21    
Люди, помогите найти балады руданского!
0/-1

12. киса (гість) 16.04.2011 14:24    
про тебе,атакож
0/-1

11. ліза (гість) 28.02.2011 18:04    
хтозна й що[/i]
0/-1

10. черная КОшечка (гість) 01.12.2010 15:56    
всем приветик*)мне этого руданского ваще в школе задали!
0/-1

9. Натали (гість) 25.11.2010 21:42    
прекрасно!!! Те, що треба!
А ви романи та маряши - навчитесь коментарії писати!!!
0/-1

8. Юля (гість) 24.11.2010 17:02    
Оо дякую..
а де його гумаристичні вірші?
дуже потрібно..
будь ласка якщо я скажить мені де..
0/-1

7. Валентина (гість) 30.09.2010 21:37    
дуже моло написано про новаторство в співомовках
0/-1

6. Михайло Нечиталюк (гість) 10.12.2009 22:29    
Мало бібліографічних даних про Ялтинський період життя поета.Його сім'ю,роботу,суспільну діяльність.
0/-1

5. [~DyRa4oK~] (гість) 28.05.2008 18:54    
Плохо что мало биографии...
Погано що мало біографії...
=)=)=)=)=)=)=)=)=)=)=)=)=)=)
0/-1

4. Маряша (гість) 05.05.2008 18:43    
Чи ви знаєте сайт де є ілюстрації до його співомовок
0/-1

3. Парень (гість) 15.10.2007 19:35    
де можна знайти енеїду Вергілія
0/-1

2. РОМА (гість) 23.05.2007 16:03    
А ДЕ ГУМОРЕСТКИ
0/-1

1. Arsen (гість) 06.04.2004 11:40    
Що тут сказать - майстер є майстер... Та ще би викласти щось...
0/-1



  Адреса цієї сторінки: https://www.pisni.org.ua/persons/97.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB