На головну сторінку

Федір Данилович Кушнерик




Перейти до списку пісень >>

Дати життя: 19.09.1875 - 23.07.1941
Місце народження: с. Багачка, Полтавська обл.

Біографія

ШС (Шевч.сл.:)

Кушнерик Федір Данилович (19.ІХ.1875―23.VII.1941) ― український рад.кобзар.

Учень М. Кравченка.

В дожовтн. роки зазнав переслідувань за виконання волелюбних пісень, зокрема на тексти Шевченка. Співав пісні про похорон поета в Каневі "Сподівалися Шевченка" і "На високій дуже кручі" (остання І. Кучугури-Кучеренка).

У складі групи кобзарів брав участь у створенні колективної поеми про Шевченка "Слава Кобзареві" на відзнаку 100-річчя виходу в світ першого видання "Кобзаря".

Літ.: Грінченко М., Лавров Ф. Кобзар Федір Кушнерик. К., 1940;

Тичина П. Ф.Д. Кушнерик. В кн.: Тичина П. Вибрані твори, т. 3. К., 1957.


http://uk.wikipedia.org (Вікіпедія:)

Кушнерик Федір Данилович (7.(19).ІХ.1875, с. Багачка, Полтавська обл. - 23.07.1941 там же) - Кобзар. В сім років осліп.

Самостійно навчався грати на скрипці, фісгармонії, з яким ходив по весіллях і ярмарках, заробляючи на прожиття.

В 1909 зустрівся з М. Кравченком який взяв його в учні.

Портрет змалював О. Сластіон (1928).


Репертуар. Думи:

Втеча братів з Озова

Олексій Попович

Самійло Кішка

Федір безрідний

Про сестру та брата

Маруся Богуславка


Стаття

Кобзарів називають українськими народними співцями, виразниками мрій і прагнень простих людей, їхніх ідеалів і естетичних смаків. Особливого розвитку набуло кобзарське мистецтво на Полтавщині, яка дала світу Остапа Вересая, Самійла Яшного, Михайла та Івана Кравченків. Їхні кращі традиції запозичив і гідно проніс через усе життя уродженець Великої Багачки Федір Кушнерик.

"Народився я в щасливому місці — у полі біля гречки. Мати жала гречку, на роботі й породила. Поклала у суконну спідницю, та поки донесла до хати, то й плечі мені постирала. Батько з матір'ю років двадцять робили у пана, косили пашню або сіно — йому чотири, а собі п'яту десятину. Своєї землі не було. Тільки була маленька хата та хижка, ото й усе хазяйство. Городу було стільки, як обійти кругом хати. До шести років я бачив добре. Потім заболіли очі. Моя бабка повела мене до попа. Закапав піп мені чимось очі, то поки довели додому, я зовсім осліп..." — згадував Федір Данилович.

З малих літ у Федора проявився потяг до науки. Хоч і був сліпим, ходив до школи, знання отримував на слух. Батьки помітили його бажання вчитися музиці, тому викроїли п'ятдесят копійок і купили хлопцеві скрипку. А якось взяли Федька до Великих Сорочинців на ярмарок, там хлопця помітив відомий кобзар Михайло Кравченко й подарував йому свою кобзу, на якій Кушнерик грав усе життя, пройшов з нею майже півсотні тисяч верств. Його кобза звучала на весіллях, на вулицях Кременчука, Хорола, Полтави, Миргорода, Лубен, Києва, Ромен, Пирятина.

Він співав думи "Про трьох богатирів:-) азовських", "Про Кішку Самійла", "Про Олексія Поповича", пісні на вірші Тараса Шевченка і Степана Руданського, сам складав думи.

Одного року Кушнерик на базарі в Лубнах виконував сатиричні пісні, які не дуже подобались жандармам. Вони розігнали слухачів, а кобзаря повели до дільниці. Поводир з переляку втік, так що вести довелось самому уряднику. По дорозі Федір придумав слова й заспівав: "О боже, боже, який тепер світ настав, що лубенський урядник у сліпого поводирем став".

Читати по Брайлю Кушнерик навчився, коли йому було вже 37 років.

Він складав пісні й думи про важке життя селян.

В радянські часи створив думи "Зійшло сонце осіннє", "Про трактори", "Сніг розтав, вода стекла", "Пісню про піонера Павлуся" — поетичну розповідь про вбивство у Великих Сорочинцях піонера Павлика Теслі.

У 1939 році Федора Кушнерика запросили в столицю на республіканську конференцію кобзарів і лірників, там прийняли до Спілки письменників України. Наприкінці наступного року широко відзначали 65-річчя від дня народження й тридцятиріччя його кобзарської діяльності. До Великої Багачки на святкові торжества приїхали представники Академії наук України, письменницької спілки, громадських організацій. Виступаючи на зібранні, Павло Тичина наголосив: "...у радянському хорі народних співців чутно голос найстарішого українського кобзаря".

Та недовго він звучав — у липні 1941-го перестало битися серце Федора Кушнерика. На його батьківщині, у Великій Багачці, тепер щороку проводиться Кушнерикове свято — кобзарське.


Бандура

Бандура Ф. Кушнерика знаходиться в музеї Театрального мистецтва в Печерській Лаврі. 128. Бандура (1920-1930-і рр.), на якій грав Ф. Кушнерик. Майстер Ф. Убийвовк. 3 баси, 14 приструнків, корпус овальний, кілки дерев'яні. Довж. 95. №2783. Неправильно зазначено що інструмент кобза.

Бандура Ф. Кушнерика



Б. Кирдан, А. Омельченко, 1980

Особливе місце у творчому доробку Ф. Кушнерика посідали новостворені пісні і думи, які хвилювали радянських людей, збуджували високі почуття. До активу Ф. Кушнерика слід віднести ряд творів, які оспівують нашу радянську дійсність. Серед них ― сатирична пісня "Приказ про дев'ять ледачих" або "Про мошенників-шалапутів", які він створив ще в роки революції. Найулюбленішою в репертуарі кобзаря була створена ним "Пісня про комсомольця і дідуся", присвячена колгоспному рухові. В цій пісні комсомолець доводить дідусеві переваги колгоспного життя і нової п'ятирічки.

У 1928 році художник-етнограф О. Сластіон ― керівник художньо-промислової школи імені Гоголя в м. Миргороді, де часто бував Федір Данилович, написав його портрет, а під ним ― строфу з його пісні "Про трактори".

Своїми піснями Кушнерик прославляв колгоспне будівництво, закликав маси трудового селянства до безпосередньої участі в ньому.


Новим пісням притаманні простота музичної мови, яскравість образів, органічний зв'язок з інтонаціями революційних пісень. У творчому доробку Кушнерика було ще багато творів, які відбивали різні періоди життя радянських людей. Значним твором Кушнерика була дума "Батько Ленін", витримана в стилі української народної думи. Народний співець намалював живий образ великого вождя трудящих, який приходить на допомогу бідноті в жорстокій боротьбі з лютими ворогами Радянської влади.


У квітні 1939 року Ф. Кушнерика було прийнято до Спілки письменників України. Урочисто відзначалися 65-річчя від дня народження та 30-річчя творчої діяльності кобзаря 15 грудня 1940 року. Але в той час Ф. Кушнерик вже був тяжко хворий. З Києва до Великої Багачки виїхала велика делегація. Ювілейне засідання, яке проходило у переповненому сільському клубі, відкрив поет-академік Павло Тичина. Звертаючись до присутніх він сказав: "... У цьому радісному хорі народних співців одне з перших місць належить кобзарю-поету Кушнерику. Кобзар співає про минуле ― героїчну боротьбу українського народу з його поневолювачами, про нове життя в Країні Рад".

З доповіддю про життєвий і творчий шлях кобзаря виступив Ф. Лавров. Вечір закінчився великим концертом Етнографічного ансамблю кобзарів, до складу якого входили побратими Ф. Кушнерика ― відомі кобзарі Є. Мовчан, П. Гузь, В. Перепелюк, І. Іванченко, О. Маркевич. Керував ансамблем завідуючий відділом пісенно-музичного фольклору Інституту фольклору АН УРСР, заслужений діяч мистецтв УРСР, професор М.О. Грінченко.

Інститут фольклору АН УРСР і Центральний будинок народної творчості республіки видали у 1940 році книжку М. Грінченка та Ф. Лаврова про Кушнерика.

П. Тичина присвятив Ф. Кушнерику свій вірш "Їдемо з Великої Багачки":


Що й казать! Чудесно односельця

Шанував народ у цім селі!

Радий я, що все оце побачив:

Ах, яких в житті ще нам прикрас!

Лермонтову шлях у тьмі манячив,

Нам же шлях освітлений весь час!"


23 липня 1941 року, коли вже йшла Велика Вітчизняна війна з німецько-фашистськими загарбниками, перестало битися серце одного з найстаріших і найталановитіших співців радянського часу.


Не знайшли пісні, але самі маєте текст чи аудіо? Додавайте її сюди або надсилайте на емейл!
Таким чином ви долучитеся до розвитку сайту та поділитеся улюбленим текстом з іншими!


Дані додано:  07.11.2008
Відредаґовано: 02.12.2008
Переглядів: 4236



  Виправлення та доповнення     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]


  Адреса цієї сторінки: https://www.pisni.org.ua/persons/1090.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB