Вперше чую. Аел все може бути

У Львівській області пенсіонерка відмовилася помирати до встановлення пам’ятника УПА
http://ua.korrespondent.net/ukraine/850514

Шановна панно Нацпатріотко, щось Ваші цікавинки дуже нецікаві. Невже професійному хормейстерові та дириґентові більше нема про що спілкуватися на музичному сайті?

Я не "паннО", а пані. Щоб стало цікавіше - можете дописати свої - цікавіші. Чи Ви вважаєте, що Ваші теми на форумах завжди користуються популярністю? Хто захоче - той прочитає. Я тим сильно не переймаюсь. І ще: я не дириґент, а диригент. Сайт не створений для професійних диригентів, а для широкого кола українців різних професій, які люблять українську пісню. І мудрувати щось "диригентсько-професійне" я не буду ))).

Дарма, пані, було б доречно. Адже фахівець може принести користі набагато більше від аматора. Якщо захоче. А як ні, то можна лише пошкодувати.

Нікому тут на сайті не потрібне оте випендрювання професійне. Сама його не люблю. Диригентом треба бути в РЕАЛІ, а не писати про те. То практична професія, а не теоретична

Дякую, вичерпну відповідь отримано. Людина, яка не любить свого діла та вважає його за випендрювання, мені не співбесідник. Кожен сам вибирає собі, що до вподоби, кому практична робота на сайті (в реалі), а кому травити анекдоти та перебирати дурниці, надруковані в іноземній пресі. Я львов'янин, мімікрувати під киянина не відчуваю потреби і мовити диригент не збираюся. Більше турбувати пані не буду, професійну допомогу знайду від інших фахівців. Розмову вичерпано.

Пані Юльцю-Квіточко,
Мені жаль, що я прогавив таку політичну цікавинку, як з'ява нової пані в Києві, але разом із тим радію й поздоровляю. А цьому недостатньо чемному панові я ось ще покажу. Хай ще доведе, що оте його ґ з оселедцем на лобі справді львівшьке, а не московське...

Покажіть, пане Трилісе, неодмінно покажіть, а я покажу панові на головній сторінці сайту у пошуковому списку напис дириґенти, саме з оселедцем на лобі. Львов'яни писали, а не московіти, то ж і доводити не треба, все доведене давно. У Москві такого слова нема ні з оселедцем, ані без.

п. Юрію,
Спершу покажіть мені хоч одну книжечку, хоч би й львівську (бажано доступну в інтернеті), де чітко, послідовно й без помилок вжито ґ. Після цього можна буде повернутися до теми: чи не політична це цікавинка - підкинути букву ґ народові, який давно забув свою мову, не кажучи вже про її граматику?

Охоче поділюся, маестро Трилісе, бо питання справді в деякій мірі політичне й водночас цікаве, тому оголошеній темі відповідає. Знайти через інтернет потрібну книжку мені не так легко, було б краще доручити фахівцеві подати статтю на сайт, але якщо вам цікавіше моя думка, хоча я не філолог-україніст, гаразд, пошукаю і відповім, бо таких книжок існує чимало. Особливо після того, як літері Гґ повернули відібране раніше (некрасива історія 30-х років) право на існування. Аби не образити пана, я здивований, що житель України не чув про реформу, яка відновила місце літери Гґ в сучасній українській абетці. Гаразд, якщо панові так хочеться, щоб саме я відповів, це можливо.
А поки я шукатиму докладних відомостей, пан може почитати сучасне видання Біблії українською мовою, практично всі видання здійснено майстерно, на високому рівні редаґування. Та в шкільних підручниках української граматики напевно мусять бути скоректовані відомості про сучасні норми вживання літери Гґ.

"http://uk.wikipedia.org/wiki/Ґ_(літера)"
"http://uk.wikipedia.org/wiki/Перелік_слів_з_літерою_Ґ_за_словником_Бориса_Грінченка#.D0.92.D0.BB.D0.B0.D1.81.D0.BD.D1.96_.D0.BD.D0.B0.D0.B7.D0.B2.D0.B8"

А ось вже спасибі, пане the_nutcracker мене випередив, то ж недарма я такої високої думки про найактивніших людей сайту, а тут таких ціле сузір'я! Тому я не вірю, ніби народ України втратив свою мову та культуру, цього не може бути! А це вже найкраща політична цікавинка.

"Людина, яка не любить свого діла та вважає його за випендрювання, мені не співбесідник."

Я люблю своє діло, але вже давно ним не займаюсь практично. То є моя освіта, а не діло. Випендрюванням вважаю не діло, а НАВЧАННЯ того діла не там, де то потрібно і не тим, кому те потрібно. Якщо навіть взяти ВАС. Моя диригентська (все ж таки з Г) освіта Вам не потрібна, оскільки диригувати Вам навряд чи є ким, чи розбирати музичні хорові твори. Показувати жести, рухи, як керувати людьми через те все? Як витягувати звук з людей, якими рухами, мімікою, словами передавати настрій твору? Яким чином трактувати твори яких культурно-історичних періодів? Це Вам потрібно?? Навряд...

"кому травити анекдоти та перебирати дурниці, надруковані в іноземній пресі"
Я спеціально для таких веселих або цікавих "дурниць" відкрила цю тему. Комусь цікаво, комусь - ні. Я люблю відпочивати на цікавих новинках, а не сидіти в практично-теоретичних книжках... Преса, до речі, різна: і українська, і іноземна.

"Я львов'янин, мімікрувати під киянина не відчуваю потреби і мовити диригент не збираюся."
Я киянка, і мімікрувати під "львов"янина" не відчуваю потреби і говорити "дириґент" не збираюся.
Мені цікаво іноді десь вставити в своїй мові діалектичне слово/вираз - чи то тернопільський, чи то львівський, чи хмельницький. Але я все ж борюсь за чистоту мови. Діалекти цікаві по-своєму, але все ж є правила. І мені подобається говорити правильною українською. І вона захоплює людей, які мене чують. Це дивовижне відчуття. А львів"яни (чи "львов"яни") собі нехай вільно спілкуються на сайтах, в побуті і т.д. (в неофіційних обставинах) своїм діалектом. Вони одне одного добре розуміють. Але то не значить, що вони спілкуються українською ). Часто-густо то є просто львівський діалект - симпатичний, цікавий, своєрідний.

До ДідВасиля:
"Мені жаль, що я прогавив таку політичну цікавинку, як з'ява нової пані в Києві, але разом із тим радію й поздоровляю."
Дякую за вітання Я ще не заміжня, але заручена. Думала, як краще написати - пані чи панянка (але аж ніяк не панно - мені те слово не до вподоби. Хто підкаже, а чи є таке? Так правильно звертатись: "панно"?), бо ще не заміжня, але вже заручена. І вирішила написати з огляду на майбутнє: пані

ПАННА, -и, ж. 1. Молода незаміжня поміщиця або дочка пана (у 1 знач.) у старих Польщі, Литві, дореволюційних Україні та Білорусі. // перен., ірон., зневажл. Дівчина, яка вирізняється розбещеною поведінкою, нетрудовими звичками, підкреслено витонченими манерами і т. ін. // У дореволюційний час – дочка заможних батьків, хазяїв. 2. заст. Ніжна, тендітна або гарно вбрана дівчина. ** Стара панна – те саме, що Стара діва (див. діва). 3. Ввічлива форма звертання або згадування стосовно до молодих дівчат в Україні та деяких інших країнах.
http://www.slovnyk.net/?swrd=%CF%C0%CD%CD%C0

В Павла Тичини є такий віршик

О панно Інно.

О панно Інно, панно Інно!
Я — сам. Вікно. Сніги...
Сестру я Вашу так любив —
Дитинно, злотоцінно.
Любив? — Давно. Цвіли луги...
О люба Інно, ніжна Iнно,
Любові усміх квітне раз — ще й тлінно.
Сніги, сніги, сніги...
Я Ваші очі пам'ятаю,
Як музику, як спів.
Зимовий вечір. Тиша. Ми.
Я Вам чужий — я знаю.
А хтось кричить: ти рідну стрів!
І раптом — небо... шепіт гаю...
О ні, то очі Ваші.— Я ридаю.
Сестра чи Ви? — Любив...

                  1915

Звертання "панно" хоч і не наймилозвучніше, але правильне.

Якшо дівчина заручена, то можна навіть казати "заручниця"

ПАНІ, невідм., ж. 1. Заміжня поміщиця в старих Польщі, Литві, дореволюційних Україні та Білорусі. // перен., ірон., зневажл. Жінка, яка вирізняється розбещеною поведінкою, нетрудовими звичками, підкреслено витонченими манерами і т. ін. 2. Особа жіночої статі, що мала привілейоване становище в дореволюційному суспільстві. // Особа, яка має владу над іншими: володарка, хазяйка. // Жінка, що за зовнішніми ознаками належить до привілейованих верств населення. // Чия-небудь дружина. 3. В Україні та деяких інших країнах – ввічлива форма звертання або називання стосовно до осіб жіночої статі. // У сучасній дійсності – ввічлива форма звертання, згадування. // Шаноблива форма звертання до жінки в усній народній мові.

"В Україні та деяких інших країнах – ввічлива форма звертання або називання стосовно до осіб жіночої статі." - це мені подобається. І навіть чиєюсь жінкою не треба бути. Підходить навіть молодичці чи "заручниці" Хоч і попередні варіанти є правильні - мені подобається Пані

А поки я шукатиму докладних відомостей, пан може почитати сучасне видання Біблії українською мовою, практично всі видання здійснено майстерно, на високому рівні редаґування. Та в шкільних підручниках української граматики напевно мусять бути скоректовані відомості про сучасні норми вживання літери Гґ.

"...напевно мусять бути..." - пане Юрію, це що, той рівень знання, який дозволяє Вам виправляти чиїсь тексти?

Якщо Ви справді знаєте, як вибирати (г чи ґ), то поясніть, чому в Вашому тексті "редаґування" ґерґоче, а "граматика" тільки хрипить? Обоє вони європейські гості в нашій мові й засвоєні нею однаково - в чім же різниця?

А "скоректовані" - це Ви так пишете, щоб ніхто не догадався, що Ви насправді не знаєте, через яку букву писати "скориговані"?

Біблія мене теж ніяк не може переконати, оскільки там немає й бути не може сучасної лексики, а все якась "країна Ґошен" - що кому до неї?

І, нарешті, "про реформу, яка відновила місце літери Гґ в сучасній українській абетці", я справді, ганьба мені, не чув. Балачок і писанини про неї наслухався й начитався, навіть сам, грішний, щось комусь хотів довести, але щоб вона щось десь відновила - перший раз чую. Може підкажете, де про це документа прочитати?

І. Франко свідчить, що наша Квітка таки панна:

Рутенці
скрикнула резолютно панна Верещевичівна. – Я вже від двох місяців заручена. Дуже мені жаль, пане Денисе, але ви вибралися троха запізно. ...
(Не дозволяє пан Вебмайстер лінки подавати, то це оповідання І. Франка знайде, хто захоче, по шматкові тексту.)

"...я ось ще покажу..."

Нагадую, що пан Василь у мене в боргу, досі не вибачився за зухвалість, зокрема за загрозу на форумі. Зі мною так розмовляти не можна, тому навряд чи я відповідатиму панові.

"Не дозволяє пан Вебмайстер лінки подавати"
Як то так?????? Розберусь я з цим несправедливим Вебмайстром!

"Зі мною так розмовляти не можна"
Вай-вай-вай! Які ми горді та пишні!

На цьому сайті всі всіх люблять, насправді. І, якщо десь комусь зроблене зауваження - то не просто так, а для того, щоб ми удосконалювались. І, щоб навчились казати "вибачте", і щоб не гордились занадто. Члени клубу не дозволяють собі говорити щось таке, за що треба вибачатись, бо модератор все ж працює і слідкує за тим всим. Та і люди у нас досить чемні (я, певно, найнечемніша істота тут ))) ). Тому, раджу п.Крилову проявити більшу смиренність і любов попри все сказане.

Пане Юрію, та то я просто заступився за нашу п. Юлю. Якось навіть не припускаючи, що комусь забракує гумору, аби сприйняти репліку по-дружньому. От уявіть собі, що Ваші численні дописи я назвав би нецікавими, а то ще й занудними - правда прикро було б? А Ви ж саме так повелися з дівчиною. Якщо у Вас у Москві такі поняття про чемність, то прийміть мої вибачення. Хоча б для того, аби мати змогу відповісти на мої зауваження по суті.

От ЛЮБЛЮ я ДідВасиля! Зараз би й розцілувала! :-* :-* :-*

Пане Василю, я гумор від нахвалки або знущання відрізняю. Вибачення приймаю, гніву до пана не мав і не маю, лише шкодую, що знайомство з маестро, якому я так бажав успішного виступу, почалося так невдало. Буває, тут нічого не поробиш. На все добре.

Знайдено Біблію Гітлера з 12-ма заповідями, у якій мовиться, що Ісус не був євреєм
http://www.aratta-ukraine.com/news_ua.php?id=659

Радий, що вам подобається сайт Каганця.
Так він вже давно сам писав про те, що Ісус не був євреєм

Що ж до політ. цікавинок, як ви могли оминути заяву президента Чечні щодо рекомендації нападу на Україну????
Як на мене, цей піар - найбільша політична цікавинка за останній час...

Мені, наприклад, то не було в цікавинку. Це абсолютно логічна річ, я іншого і не очікувала почути від нього. Просто він озвучив агресивно те, що давно Московія обдумує. От і все. Я навіть не звертаю на те уваги, бо ніхто його не сприймає всерйоз. То - не політик, не президент. То - пєшка і клоун.

Теревені теревенями, а ось дещо схоже на дійсну цікавинку, хоча й не політичну а скоріше громадсько-суспільну: тераз у Москві приватні уроки української мови у репетитора коштують не дешевше від англійської при підготовці до вузу, раніше такого пригадати не можу. І почалося це не зараз, а допіро при Кучмі. Хто готовий платити гроші за такі уроки? У державних установах ніхто, а бізнесменам потрібні люди, які володіють українською принаймні так, би перекладати документацію, та й у МГІМО є попіт, при вступі до вузів (не всіх) українську прирівнено до інших іноземних мов. Повторюю: раніше такого не чули, бо українців не визнавали за народ, у якого є своя мова. Що ж, хто не вірив тоді, най платять гроші тераз.

ну та хіба колись підготовка шпигунів обходилася дешево?