Багато хто з нас має якусь людину за взірець для себе. Чи то якийсь політик, актор, письменник, музикант. Як на вашу думку, чи можна не дотримуватись заповіді "не створи собі кумира"? Наскільки поняття "кумир" можна трактувати не з біблійної точки зору? Особисто я захоплююсь багатьма людьми, але нікого ідеалізувати не хочу. Вони є, але я їх не наслідую. А ви?

Звісно, немає нікого ідеального.
Але є, і було, безліч людей, порівнюючи себе з якими, відразу відчуваєш всю свою жалюгідність. Що б там не казав дядько з реклами "Фанти"...

В біблійному розумінні звичайно "кумир" - це ідол, божок, якому поклоняються чи служать.

Щось не розумію, яку саме рекламу ти маєш на увазі

Я намагаюсь не створювати собі кумирів. Я цим не парюсь - так саме виходить. Просто для мене всі люди мають свою вагу (яка складається з ставлення цієї людини до оточуючих, знань/вмінь людини, можливостей людини,....) і я ставлюсь до них відповідно до ваги. Звичайно ж без крайностей в обидві сторони.

та реклама де дядько стверджує "Будь собою. Будь особливим" і т.п.

тобто насправді переконує хлистати фанту літрами, як і усі

Бути собою - справді вартісна річ, хоча не всім дано повірити в силу власної неповторності через страх схибити, пішовши власною дорогою

Абсолютно згоден, коли ця неповторність справді є.

Однак часто під "бути собою" розуміють "потакай власним прихотям" ...

А-а-а, нарешті!
Отут, я уже бачу якісь прогресивні думки.
Дійсно цікава тема...
І її філософське обговорення.

Chester, мудра думка.
Але я думаю, що не потрібно вірити в силу власної неповторності. Дуже багато залежить від того як сама людина поставить себе у суспільстві і в оточенні. Дуже часто від цього пропадає будь-який страх. Бути впевненим у собі(у правильності поступків, у самовираженні) і бути індивідуальним і оригінальним я думаю у наш час глибоко цінуєься.

Суть моєї ідеї трохи інакша - не важливо АЖНІЯК, що про тебе думають інші. Якщо навіть тебе недолюблюють (тільки в разі, коли нема підстав, тобто незаслужено), ніхто тобі не стане на перешкоді, якщо звісно буде впевненість, віра, любов, відсутність страху й сумніву, відсутність боротьби, а натомість - легкість, те, що дозволяє взяти зірку не з неба, а підібрати її з землі, бо вона впала саме для тебе. Іноді варто озиратись на всі боки і не цуратись того що опиняється на твоєму шляху, брати, брати! Бо воно не просто так впало. а якщо борсатись у річці, намагаючись плисти проти течії - далеко не запливеш... Це думка не зовсім моя, її написав класний автор, але я її цілком поділяю.

А що за автор, якщо не секрет? Не Андрухович часом?

Ні, не Андрухович, хоча ми' дуже подобається і його творчість. Це не художній твір, а наукова публіцистика. Вадим Зеланд, не наш, о як прикро! але толковий мужик. Серія книжок "Трансерфінг реальності", щоправда, російською мовою.

***************************
Треба буде щось зробити толкове з українським книгодрукуванням - пільги-то досі не ввели, а контрабанда з Росії щороку зростає. От стану президентом - наведу лад а поки що, доводиться самому писати, мріяти видатись, хочеться читати українських авторів і робити те, чого справді бракує нашій літературі сучасній. Хоча досі не зовсім мені зрозуміло, чому за однакової ціни (або на 3-4 грн дорожче), російський бульварний роман розходиться краще аніж психологічна драма українською чи нехай те саме чтиво тільки нашою мовою? Так, ось чому влада нічого не вдіє! "Згори" тут нічого не поробиш. проблема сидить тільки в масах. і таких людей доволі багато не лише на сході, а й на заході нашої держави. Цікавий факт, що у Львові(!) я побачив оголошення на стовпі російською! мене це прикро здивувало. а ще чути російську попсу, ба більше - шансон, на вулицях цього дивовижного міста настільки неочікувано! хотілося повністю втекти від того бодай на день, а тут - на тобі!!!

Щось мене поннесло не в той ліс, так би мовити

Коли ти був у Львові?
Хоча справді, навіть у Львові того багато. Зате менше, ніж у Києві!!!
Знаєш, той анекдот про те, що на відміну, від Києва у Львові заповідник на полювання на кацапів.
А ще, повернусь до основної теми, щоб не офтопити.
Кумири в значенні людей, музику яких ти слухаєш, це добре. Але кумири, яких ти наслідуєш, і таким чином втрачаєш власну індивідуальність, погано. Мені, наприклад, подобається музика Тараса Чубая. Проте я ніколи не буду курити, як він, бо це мені в ньому не подобається, хоч я все одно вважаю його своїм кумиром.

Ю ар квайт райт - подобатись не значить наслідувати й робити так само, хоча подібні речі дуже часто трапляються.

Про Київ - як не дивно мені вдається потрапляти на корінних україномовних киян, а російськомовних для мене на вулицях дедалі меншає. Карма така, чи що?

У Львові був давно - навесні. Шарм у міста неповторний. от тільки бридко брудно тоді було... Вибачай на слові. Де таке поняття як "дренажна система"? А я ще чув, що у вас мтро хочуть збудувати... А прикольності в обшарпаних будинках я не бачу. відреставрувати їх чи що? Місто контрастів. А ще львів - "західна Одеса", не через те, що там євреїв вистачає, а тому, що мене з друзями файно й елегантно там розвели... але то було в кайф.
Стосовно заповідника - пряме попадання! А от Тернопіль...ховайся в жито...

Дякую за компліменти на адресу нашого міста...
А про дренажну систему я щось не зрозумів, що ти маєш на увазі. Це просто в мери в нас такі, якщо ти про те, як в нас буває брудно

Та ж реставрують вже!
Накупили фарби і малють, малюють...
Таке все гарне стає, насичене, кольорове, різнобарвне...
Око спочиває, душа радіє

Якщо б вони наше місто реставрували так, як слід, то око насправді б раділо!А то ж халтура одна!

Панове - не журіться, все буде добре - пофарбують. Халтура траплятиметься всюди. У нас в Рівному, наприклад, реставрувати просто нема чого - дві пам'ятки архітектури всього: краєзнавчий музей у стилі класицизму та дерев'яна Успенська церква. Інші будинки, які й мають якусь художню цінність шедеврами не назвеш, та й то - один-два поверхи. решта - хрущовки, сталінки, коробки, модерн, постмодерн - зараз навіть до хай-тек стилю тяжіння з'явилось. Але ці "коробки" так файно й охайно розмальовані, що радує око. Всім гостям міста Рівне подобається - воно краще за Житомир, Хмельницький і т.п. Воно зелене, чисте, привітне, строкате, що не закохатись в нього неможливо. Запрошую в гості своєрідна фішка міста - крикливі кольори та бруківка на тротуарах різних кшталтів кожні 10 метрів... М-да, тема про кумирів, а ми вже міста обговорюємо...

Мені розповіли, що у вас там поздирали вікову бруківку на тротуарах, натомість постеливши нову, гладеньку...халтурну. Стара б пролежала ще принаймні п'ятсот літ, а нову доведеться міняти через кілька років. Співчуваю:/

не переживай - стару не викинули.
напевно, дехто вимостить собі нею подвір'я...

Не завжди все старе найкраще (я, наприклад), але й місто повинне розвиватись. Якщо робити з розумом і по- науці. А дренажну систему у Львові робити не потрібно. Чудово працює ще австрійська система водовідведення. Окрім тих моментів, де втрутились наші сучасні будівельники. Коли я свого часу у дипломному проекті хотів запроектувати підземний перехід біля оперного - мені це заборонили робити. Не чіпай те, що добре працює. Але сьогодні нові часи, нові технології нові матеріали... Не ганьбіть наперед будівельників.
Що ж до кумирів - то бачимо ми здебільшого обгортки. Що в середині - мало кому відоме. Інколи такі розчарування чекають. То не творіть собі кумирів, а живіть так, щоб діти ваші були горді бути вашими дітьми. А все інше - гроші, посади відійдуть.
Якщо вже ми євреїв згадали, то вони хоронять своїх рідних такими ж, як і при народженні. Може тому я не чув про жодну розриту єврейську могилу. Хоч при житті вони здебільшого трохи інакші.

Так! Вистелять подвір'я! я це вже чув, але хіба вікова бруківка лише для обраних?

А про євреїв ніхто нічого поганого не каже - вони просто своєрідні, тримаються свого майна, заробленого власними силами. От у кого треба було б повчитися.

Повчитися допомагати одне одному. Свій до свого по своє. Отож дехто і забирає свою бруківку на своє подвіря.

один наш викладач, нині вже покійний, вчив:

часто можна почути "от колись вміли будувати, а тепер не вміють...". Не вірте! При сучасних технологіях можна побудувати набагато краще! Проблема в іншому - не хочуть. Не хочуть старатися...