На головну сторінку

Павло Кармалюк



Павло Кармалюк
надав Богдан Косопуд

Перейти до списку пісень >>

Дати життя: 06.01.1908 - 08.05.1986
Місце народження: село Осівці, Брусилівського р-ну, Житомирської обл.

Біографія

До 100-річчя від дня народження видатного українського співака Павла Петровича Кармалюка був виданий компакт диск "Співає Павло Петрович КАРМАЛЮК". І хоч від часу, коли його не стало минуло понад два десятиліття, пам'ять про нього та його голос продовжує хвилювати всіх, кому пощастило спілкуватися з ним або піддатися чарам його величного мистецтва.

Він був неперевершеним інтерпретатором образів світового оперного репертуару, в тому числі образів, створених музичним генієм Верді. Сотні разів він виходив на сцену як зневажений у своїх почуттях Ріголетто (одноіменна опера), розважливий і люблячий батько Жермон ("Травіата"), сповнений великих почуттів Родріго ("Дон Карлос"), жорстокий красень Граф Ді Луна ("Трубадур"). Та не менш переконливо виглядав у нього підступний Скарпіа ("Тоска") Дж. Пуччіні, моторний витівник Фігаро ("Севільський цирульник") Дж. Россіні і багато-багато інших оперних персонажів. Різноманіття характерів оперних героїв не завадили митцеві відтворити їх з величезною життєвою правдивістю.

Це стало можливим тому, що володіючи потужним, незвичайної краси баритоном, притаманним лише йому одному тембром, Павло Кармалюк був і прекрасним актором. Його сценічна майстерність спиралася не тільки на добру виучку, а й на великий життєвий досвід, який митець вільно міг трансформувати у всі сфери своєї діяльності. Тому були такими переконливими образи, котрі він створював на сцені оперного театру.

А головним театром його життя, став Львівський академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької (на час праці у ньому Павла Кармалюка театр носив ім'я Івана Франка). Після закінчення Київської консерваторії у 1941 р., він працював солістом Саратовської опери, а з 1944 р., він - соліст Львівського оперного і співав на його сцені протягом усього свого життя. Тут він був загальновизнаним королем баритонів і свого роду загальною емблемою театру.

Павло Кармалюк у ролі Богдана Хмельницького Павло Кармалюк у ролі Максима (Заграва) Павло Кармалюк у ролі Михайла (Украдене щастя)

Народився Павло Кармалюк у співучій селянській родині, що мешкала в мальовничому селі Осівці на Житомирщині. Від раннього дитинства чарував односельчан співом народних пісень. Служба в армії, а згодом у кінній міліції, привела його у місто Київ, де він випадково, прослухавши оперну виставу, відчув своє життєве призначення і у 1932 році поступив до Київського музичного училища в клас прекрасного педагога Дометія Гурійовича Євтушенка, коріння школи якого сягало італійського бельканто. У цього педагога він навчався і у Київській консерваторії імені П.І.Чайковського.

Уже там, в консерваторії, визначився основний профіль його майбутньої діяльності - оперний спів. Допомогла практика в оперній студії вузу. На її сцені він, виконуючи партію Жермона, вперше пережив турботу за свого сина Альфреда, намагаючись повернути його з обіймів куртизанки в лоно родини. Тоді, виспівуючи арію свого героя, Павло Кармалюк вперше відчув величезні можливості голосового апарату і душі, вести широку, наспівну мелодію — сильну і одночасно благальну, мужню і трепетну. Не даремно в образі Жермона йому довелося виходити на сцену протягом життя більше 440 разів. Та найбільш значущим виявився для творчої самореалізації Павла Кармалюка образ Ріголетто з одноіменної опери Дж. Верді. Партію Ріголетто він відспівав понад 300 разів і кожного разу своїм виконанням сягав вершини перевтілення і звукової інтерпретації.

Якщо при виконанні партій світової класики, Кармалюк, все ж мав перед собою певні зразки образної інтерпретації, то виходячи на сцену в українських операх, він сам часто бував зразком для наслідування іншим. Таким була зокрема його участь у постановці опери К.Данькевича "Богдан Хмельницький".

Павло Кармалюк у ролі Жермона Павло Кармалюк у ролі Ріголетто Павло Кармалюк у ролі князя Ігоря Павло Кармалюк

Постановка опери "Богдан Хмельницький" К.Данькевича здійснювалася у 1954 році в кількох театрах України. Критика одностайно визнала, що найкращими "Хмельницькими" були М.Гришко у Києві та П.Кармалюк у Львові. Було визнано також, що кожний з цих двох співаків створив свій, оригінальний образ славетного гетьмана. Через чотири роки, 10 вересня 1960 р., у Львові відбулася прем'єра опери Ю.Мейтуса "Украдене щастя". Це була одна з перших українських психологічних опер. Сюжет, в основі якого лежала одноіменна п'єса Івана Франка, показав вузол характерних та соціальних протиріч, що оплутав трикутник його героїв: селян¬ - бойківчан Анну, її чоловіка Миколу, та бувшого односельця Анни, а тепер жандарма Михайла. Павло Кармалюк у цій опері виконав партію Михайла, чим ступив на найвищу сходинку своєї сценічної майстерності та слави. Так само незабутніми залишилися його виступи в опері К.Данькевича "Назар Стодоля" та Кос-Анатольськбго "Заграва".

Голос співака був надзвичайно витривалий. Павло Кармалюк виступав у операх і коли йому було сімдесят, мріяв заспівати і на своєму 80-річчю, якого на жаль за життя не відбулося. Сказати, що Павло Кармалюк був оперним співаком, це значить сказати про нього лише половину правди. Адже він був також і чудовим інтерпретатором камерної музики. За своє життя він проспівав величезну кількість романсів українських та європейських композиторів. З особливим пієтизмом П.Кармалюк ставився до народної пісні. Завжди включав їх в концертні програми. По-суті вся вокальна естетика співака формувалася на основі естетики народної пісні - у її первісному та опрофесійненому виді. Ця пісня виявилася наче перехідним містком до музики Верді, Чайковського, Доніцетті, Лисенка та інших композиторів, твори яких він співав так само легко і музикально, як улюблені з дитинства народні пісні. Багато композиторів - сучасників Павла Кармалюка вважали за честь, аби він першим виконав той чи інший їх твір. Тут можна згадати С.Людкевича, М.Колессу, А.Кос-Анатольського, П. Гайдамаку та багатьох інших.

Павла Петровича Кармалюка вже немає серед нас, але в багатьох містах, України і світу, звучать голоси його учнів - носіїв кращих традицій свого учителя. Його вихованці: П.Ончул, В.Чайка, В.Лужецький, О.Врабель, С.Матвіїв, В.Федотов, О.Чепурний, В.Грицюк, Я.Головчук, Я.Шовковий, Н.Дацько, С.П'ятничко, О.Громиш, С.Криворучко, С.Фіцич, Б.Косопуд, С.Тарасович, Г.Вільха, В.Цімура, О.Максаков, М.Кривень, Ю.Біскуп, В.Юськів, В.Кривий, Б.Олинець, Р.Золотарьова і інш.

Музикознавець, композитор,
доцент ЛНМА імені М.В.Лисенка
Олександр ЗЕЛІНСЬКИЙ

Пам'яті свого вчителя Павла Петровича КАРМАЛЮКА

"Ой, коли б я сокіл, коли б крила мав"... – Цю славетну пісню Кармалюк співав. ............... Понад горами й лісами голос той пливе, Серце нам своє Ви дали й частинку себе. Вчили нас співати вміло, вчили нас життя, Погляд Ваш й сьогодні щирий зігріва серця. Жорж Жермон і Ріголетто, Ді-Луна, Богдан В пам'яті звучать могутньо, мов живий орган. Ваш Остап, Максим, Михайло – житимуть в віках Їх бо Ви закарбували у людських серцях. Ви служили Україні співом та добром, То ж за Ваш талант гігантський б'ємо Вам чолом. Пісню рідну, українську Ви несли життям З нею й Ви пішли у вічність, у незабуття. Ви залишитесь у серці в кожного із нас, Ми звертаємося й нині подумки до Вас. Вас нема, а в пісні лине той чарівний звук, З співом тим до нас приходить – Павло Кармалюк. Хай земля Вам буде пухом, пам'ять навіки. Вашу мудрість, Вашу школу, збережемо ми. Хай Господь Вас прийме в царство – Божеє Своє, А між нас були Ви завжди. Ви й сьогодні є! ................... На Личакові, у Львові, у сирій землі В вічнім сні лежать в спокої люди видатні. Там заснув і мій професор – Павло Кармалюк, А до нас живих про пам'ять долинає звук – "Ой, коли б я сокіл, коли б крила мав"... Цю могутню пісню Кармалюк співав.

Богдан КОСОПУД

  ПІСНІ
НазваСлова / МузикаАльбомA Файли  Рік  #
 Анно!
 (Хіба не знаю я)
 (арія Михайла Гурмана з опери "Украдене щастя")
І. Франко / Ю. Мейтус не вказано     1375
 Вівці мої вівці М. Гринишин / М. Гринишин не вказано      3808
 Встань з колін
 (арія Ренато з опери "Бал-маскарад")
/ Джузеппе Верді не вказано     254
 Гуляли Ю. Федькович / Нестор Нижанківський не вказано     725
 Давно те минуло
 (з поеми "Гайдамаки")
Т. Шевченко / А. Кос-Анатольський не вказано     1708
 Де ти бродиш моя доле (народна пісня) не вказано         5323
 Дозвольте! Дозвольте!
 (пролог до опери "Паяци")
/ Руджеро Леонкавалло не вказано     184
 Дума
 (дума з твору "Невольник")
Т. Шевченко / М. Лисенко не вказано     2106
 Дума Волоха Т. Шевченко / К. Стеценко не вказано     912
 Думи мої Т. Шевченко / народна не вказано 4        26567
 З ума не йде вродливиця
 (арія Грязного з опери "Царева наречена")
/ М. Римський-Корсаков не вказано     244
 Загадка щастя Г. Гушалевич / В. Матюк не вказано     531
 Зелений гай, пахуче поле П. Грабовський / Я. Лопатинський не вказано     819
 Куртізани, нащадки гидоти
 (арія Ріголетто з опери "Ріголетто")
/ Джузеппе Верді не вказано     186
 Не спить натомлена, намучена душа
 (арія Ігоря з опери "Князь Ігор")
/ О. Бородін не вказано     219
 Ніч беззоряна тишу пророчу
 (монолог Богдана з опери "Богдан Хмельницький")
/ К. Данькевич не вказано       450
 О, ясна зірко
 (каватина Валентина з опери "Фауст")
/ Шарль Гуно не вказано     164
 Огні горять, музика грає Т. Шевченко / І. Воробкевич не вказано     1336
 Ой, коли б я сокіл, коли б крила мав
 (пісня Максима з опери "Заграва")
А. Кос-Анатольський / А. Кос-Анатольський не вказано     952
 Ой ти, дівчино, з горіха зерня І. Франко / А. Кос-Анатольський не вказано 3      34845
 Перебендя  не вказано     347
 Полетів би м на край світа
 (Лемківська пісня)
народні / народна не вказано +    17680
 Степ М. Чернявський / Яків Степовий не вказано     1974
 Сьогодні прийде мій багатий тесть
 (Танцюй!)
 (Пісня Себастьяно з опери "Долина сліз")
/ Д'Альбер не вказано     282
 Ти забув свій рідний край
 (арія Жермона з опери "Травіата")
/ Джузеппе Верді не вказано     311
 Фронтовики...
 (Ми з тобою давно)
 (пісня фронтовика)
невідомий / невідомий не вказано     3049
 Що ти вчинив?
 (арія Остапа з опери "Тарас Бульба")
М. Гоголь / М. Лисенко не вказано     1313
 Я не нездужаю Т. Шевченко / Яків Цегляр не вказано     592
 Як почуєш вночі край свойого вікна І. Франко / Іларіон Лебедєв, Д. Січинський не вказано     9477
 Аби побачити пояснення малюнків у колонці "Файли", підведіть курсор мишки до малюнка.      
Не знайшли пісні, але самі маєте текст чи аудіо? Додавайте її сюди або надсилайте на емейл!
Таким чином ви долучитеся до розвитку сайту та поділитеся улюбленим текстом з іншими!


Дані додано:  02.03.2011
Відредаґовано: 14.04.2011
Переглядів: 2727



  Виправлення та доповнення     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]

  Адреса цієї сторінки: http://www.pisni.org.ua/persons/2302.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ