| |
Ой у саду на вишеньці
Соловейко щебетав,
Під вишнею козаченько
Дівчиноньку улещав:
"Не йди, мила, за другого,
Пожди мене, молодого".
Дівчинонька гірко плаче,
Соловейко все те баче
Та щебече: тьох, тьох, тьох!
"Чого ж тужиш, чого плачеш,
Серце розриваєш,
Чи вже ж мене, молодого,
Не вірно кохаєш?
Не плач, мила, я вернуся,
Тоді з тобой одружуся".
Дівчинонька гірко плаче,
Соловейко все те баче
Та щебече: тьох, тьох, тьох!
Не вернувся козаченько -
Помер на чужині,
Поховали чужі люди
В чужій домовині.
А дівчина, як зачула -
У садочок улинула.
Тужить, в'яне, гірко плаче,
Соловейко все те баче
Та щебече: тьох, тьох, тьох! | |
