На головну сторінку

Марко Кропивницький



Видатний український письменник, драматург, театральний актор. З ім'ям М. Кропивницького пов'язані створення українського професійного театру й наступний етап розвитку реалістичної драматургії.

Перейти до списку пісень >>

Дати життя: 07.05.1840 - 21.04.1910
Місце народження: с. Бежбайраки на Херсонщині

Біографія

Освіту здобував то у приватній школі шляхтича Рудковського, то в Єлисаветградському училищі. Нормальне навчання отримав лише у Бобринецькій повітовій школі, яку закінчив із похвальним листом. Музики його навчала мати, розучувала з ним вокальні партії. Брав участь в аматорському гуртку, в якому ставили п'єси українських і російських драматургів.

До гімназії в Києві не потрапив, повернувся до Бобринця і вступив на службу до повітового суду.

З 1862 р. відвідував заняття на юридичному факультеті Київського університету як вільний слухач. Під враженням однієї вистави у київському театрі написав п'єсу "Микита Старостенко", що пізніше зазнала численних ґрунтовних авторських доробок.

Не завершивши з різних причин освіти, поповнював свої знання самостійно, особливо з переїздом до Єлисаветграда, куди у 1865 р. було переведено повіт, і де були бібліотеки. Там він і І. Тобілевич "знайомились потроху з Смайльсом, Робертом Оуеном, Джоном-Стюартом Міллем, Спенсером, Молешоттом і іншими; читали дещо і із Шекспіра, Байрона, Гете, Гейне, Дюма, Жорж Занд, Теккерея". На казенній службі не просувався, а часто зовсім втрачав заробіток через захоплення мистецтвом та участь в аматорських виставах.

З 1871р. професіональний актор трупи графів Моркових (Одеса). Протягом десяти років роботи в російських театральних трупах набув сценічного досвіду, оволодів законами театрального мистецтва, виробив власні творчі принципи, розуміння місця театру в житті суспільства.

У 1872р. в одеській газеті "Новороссийский телеграф" було опубліковано водевілі М. Кропивницького "Помирились" і "За сиротою і бог з калитою, або ж Несподіване сватання".

З 1875 р. як актор і режисер театру товариства "Руська бесіда" гастролював у Галичині, доклав зусиль до змін у репертуарі й художньому стилі театру та наближенні його до реалізму й народності.

Після скасування (1881) заборони українського театру (хоча ще залишились численні обмеження й застереження) співробітничав з українськими трупами у Києві, Харкові, Одесі. У 1882 р. організував свою трупу, яка через рік злилася з трупою М. Старицького, де Кропивницький став провідним режисером. На сцені Українського професійного театру виступали, визначаючи творче обличчя Кропивницького, М. Заньковецька, М. Садовський, М. Садовська-Барілотті, Г. Затиркевич-Карпинська, П. Саксаганський, І. Карпенко-Карий. Виставляючи твори І. Котляревського, Т. Шевченка, Г. Квітки-Основ'яненка і власні, видатні митці утверджували принципи народності й реалізму.

В 1882 р. у Києві вийшла збірка творів М. Кропивницького, в яку увійшли п'єси "Дай серцю волю, заведе в неволю", "Глитай, або ж Павук" та "Невольник".

Твори: "Помирились" (1869), "За сиротою і бог з калитою, або ж Несподіване сватання" (1871), "Актор Синиця" (1871) – переробка водевілю Д. Ленського "Лев Гурич Синичкін", "Пошились у дурні" (1875), "По ревізії" (1882), "Лихо не кожному лихо — іншому й талан" (1882), "Вуси" (1885) — за оповіданням О. Стороженка, "Беспочвенники" (1878, остаточна редакція — 1898), "Доки сонце зійде, роса очі виїсть" (1882), "Де зерно, там і полова" ("Дві сім'ї") (1888), "Зайдиголова" (1889), "Олеся" (1891), "Перед волею" (1899), "Розгардіяш" (1906), "Конон Блискавиченко", 1902, "Скрутна доба", 1906, "Старі сучки й молоді парості", 1908, "Зерно і полова", 1910, "Чмир" (1890), "На руїнах" (1900), "Супротивні течії" (1900), "Мамаша" (1903), "Старі сучки й молоді парості", водевіль "Дійшов до розуму" (1909), "Голомозий" (1908), "Лихо не кожному лихо...", "Страчена сила", 1903; "Зерно і полова", 1910, а також інсценізації та переробки відомих літературних творів ("Невольник" за Шевченком, "Вій" і "Пропавша грамота" за Гоголем, "Вергілійова Енеїда", "Чайковський, або Олексій Попович" за Гребінкою, "Підгоряни" за Гушалевичем, "Вуси" за Стороженком, "Хоть з мосту та в воду головою" за Мольєровим "Жоржем Данденом"). Написав більше сорока п'єс різних жанрів, включаючи переробки та інсценізації, перекладав Шекспіра, деякі твори російської драматургії.

В останні роки життя в зв'язку з погіршення стану здоров'я оселився на хуторі Затишок, часто виїжджав брати участь у спектаклях, продовжував писати п'єси, намагаючись порушувати найзлободенніші, найгостріші теми тогочасного життя. Дбав про організацію школи для селян та їхніх дітей, створив дві дитячі п'єси за мотивами народних казок ("Івасик-Телесик", "По щучому велінню"), та працював над їх постановкою в себе на хуторі.

Джерело: http://www.ukrlit.vn.ua/biography/kropivnitsky.html

  ПІСНІ
НазваСлова / МузикаАльбомA Файли  Рік  #
 Гей, нумо хлопці до зброї
 (Ой збиралися орли)
(народна пісня) 4   29464
 Де ти бродиш моя доле (народна пісня)         9476
 Де ти бродиш, моя доле? М. Кропивницький / народна      1655
 Ой у саду на вишеньці М. Кропивницький /       3202
 Ревуть, стогнуть гори-хвилі М. Кропивницький / М. Кропивницький        4964
 Ревуть, стогнуть гори-хвилі М. Кропивницький / М. Кропивницький    815
 Удовицю я любив (народна пісня)        4007
 Аби побачити пояснення малюнків у колонці "Файли", підведіть курсор мишки до малюнка.      
Не знайшли пісні, але самі маєте текст чи аудіо? Додавайте її сюди або надсилайте на емейл!
Таким чином ви долучитеся до розвитку сайту та поділитеся улюбленим текстом з іншими!


Дані додано:  23.06.2008
Відредаґовано: 27.05.2009
Переглядів: 6789



  Виправлення та доповнення     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]


  Адреса цієї сторінки: https://www.pisni.org.ua/persons/868.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB