Шлях до Тараса

В дні перемог і в дні поразок,
Щасливі дні і в дні сумні
Іду з дитинства до Тараса,
Несу думки свої земні.

Коли в душі моїй тривога,
Коли в душі пекельний щем,
Іду до нього, до живого
У всесвіт віршів і поем.

Крізь вітер злий карбую кроки
І чую серцем кожну мить,
"Реве та стогне Дніпр широкий", |
Щоб розбудити всіх, хто спить.  | (2)

Ой червона рута на чолі твоїм,
Ой крута та круча, де Тарас стоїть
Ой крута та круча, де стоїть Тарас
І крізь роки кличе, кличе, кличе нас!

Я не один іду до нього –
Ідуть до нього тисячі,
Наче грішники до Бога
Свої печалі несучи.

І доки в римах Заповіту
Вогонь поезії не згас.
Той рух до сонця не спинити
Бо зветься сонце те Тарас.

Іду крізь свята, і крізь будні,
Крізь глум юрби, і суєту
Ні не в минуле, а в майбутнє
До тебе я, Тарасе, йду.