| |
Мить, секунда, хвилина, година,
Тільки вчора вродилась дитина,
А завтра це вже поважна людина,
Чийсь батько й дід.
Ходить маятник крок за кроком,
День за днем. а потім рік за роком,
І не встигнеш змигнути оком -
Вгаса твій світ.
Ми є діти Божі, живем лиш раз,
Час то є не гроші, а гроші – не час.
Кинь свого годинника під трамвай,
І котра година не питай.
Січень, лютий, березень, квітень –
Хто навчить мене, як треба жити,
Їсти, пити, дітей робити, і так щодня.
Травень, червень, потім – липень, серпень,
То горень-злидень, то є бідень-терпень,
А де ж той літень-зелений вербень - то все брехня.
Ми є пішаками у нечесній грі,
Грають її з нами календарі.
І останній аркуш – то дорога в рай,
Хочеш чи не хочеш – а зривай.
Паспорт, довідка, аналіз, метрика,
Автоматика, кібернетика.
Не людина, а якась арифметика –
A, B, C, D.
Все обчислено, підраховано,
Нумеровано, проштамповано,
А щастя де воно? А може то воно,
Чекай, вже йде?
Нас не розрізнити у юрбі
І ми даруєм квіти самі собі.
То нащо тобі паспорт або ім'я,
Усі ми однакові – ти і я.
Всі розлючені, роздратовані,
Всі накручені, геть знервовані.
Ми в годинник один вмонтовані –
Це є наш світ.
І я також в нім на вісь насаджений,
Збалансований, врівноважений
І проблемами необтяжений
На сотні літ.
Ми є коліщатками на цій осі,
Он мене хитнули – і хитнулись всі.
А хто є заведений – хапа своє,
А решта хай буде, як собі є.
Мить, секунда, хвилина, година...
Мить, секунда, хвилина, година...
Мить... Поділитись сторінкою: 
| |
