Тризубий Стас (Станіслав Щербатих) — яскравий представник української гумористичної авторської пісні. Автор понад 300 пісень та 1300 коротких анімаційних фільмів, а також опери "Корова Середа", фантастично-кримінального роману "Нічия земля" і кількох оповідань. Володар Ґран-прі фестивалю "Оберіг", дипломант "Червоної рути".
Станіслав Щербатих (сценічний псевдонім "Тризубий Стас") Народився у Алтаї, вірніше, за словами матері, сам випросився на світ і став післявоєнним подарунком. Після смерті батька, зовсім маленьким з родиною переїхав в Україну до тітки у теперішній Івано-Франківськ. Музичну освіту отримав приватно.
Працював музикантом у ресторані. Після одруження, як справжній романтик, разом з дружиною з метою покращення матеріального становища подались на Камчатку, де Стас працював художником, фотографом, директором Будинку культури.
Після повернення в Україну серйозно зайнявся роботою у документалістиці і мультиплікації. Найвідомішими є документальні фільми "Проводи на полонину" та "Людина і нафта", і мультики "Сонечко, бульдозер і я", "Армагедон", "Верблюди", "Пігмаліон". На міжнародному фестивалі "Кіномарина -75" мультфільм "Сашкова чайка" отримав бронзову нагороду.
На "суцільну українізацію" і тотальне перевтілення росіянина, сина росіян, випускника російської школи і представника відповідного середовища повпливали дві Жінки. Перша - дружина Марія, українка з Львівщини, а друга – політична атмосфера.
У ті роки дуже популярним в Україні і у діаспорі був Львівський естрадно-гумористичний театр-студія "Не журись!". З 1991 року у Стаса разом з ними починаються гастрольні тури.
Важкі часи перебудови мали суттєвий вплив на творчість і Тризубий Стас стає батьком відомого всеукраїнського Гімну голодних студентів. Відчуття часу у Тризубого Стаса було феноменальним! Як тільки якась політична чи життєва реалія породжувала анекдот, він тут же відгукувався на це піснею. Вони були різними: і веселими, і дещо трагічними, і філософськими, але всі вони були про наше життя...
Помер від третього інсульту у віці 58 років у січні 2007 року. Похований на кладовищі Дем'янів Лаз поблизу Івано-Франківська.
Але такі як Станіслав Щербатих так просто не ідуть.
Джерело: стаття "На писок я - Тризубий Стас, по паспорту - москаль!"
(автор: Наталка Криничанка)
Аби побачити пояснення малюнків у колонці "Файли", підведіть курсор мишки до малюнка.
Не знайшли пісні, але самі маєте текст чи аудіо? Додавайте її сюди або надсилайте на емейл! Таким чином ви долучитеся до розвитку сайту та поділитеся улюбленим текстом з іншими!
8. Онуфрий(користувач) 02.08.2009 13:43 Хлопці викладіть хтось акорди до пісень та пісні Глобус України і Спеціалісти, вона як я зрозумів до альбомів не ввійшла
0/0
7. Сашко 1(гість) 01.08.2009 00:51 Пісня про Польщу, Тещу, Таможню, хто може викладіть текст з акордами, наперед дякую
0/0
6. Вуйко 1(гість) 17.06.2009 08:55 Sonata, це пісня - "Сімейно-політична". Подивись на - вона там є.
0/0
5. sonata (гість) 28.04.2009 21:47 а яка назва пісні з цими словами у приспіві:
"отож співаю я, нехай живе моя в умовах демократіі сім"я"?
(відзначилась центризмом наша теща, у неі коло ліжка на стіні живуть і співіснують картини "Ленін в Польші" з картиною "Бандера на коні)...
Дякую.
0/0
4. Вуйко 1(гість) 25.12.2008 09:58 Чимало текстів Тризубого Стаса є тут
0/0
3. БАБАХ 1(гість) 24.10.2007 15:10 НАРОД ДОПОМОЖІТЬ!
Де можна знайти акорди до пісень Тризубого Стаса???
Дуже потрібно!
Якщо можна то пишіть на мило: vovacv1@i.ua
або в асю: 227370297
0/0
2. Елвіс (гість) 28.04.2007 10:10 Скажіть, в якій пісні збірника є слова "Станіслав най жиє, многа літ най має ..."
0/0
1. Осокор (гість) 25.10.2006 10:51 Надсилаю власну розшифровку пісні Тризубого Стаса "Годинник":
Мить, секунда, хвилина, година,
Тільки вчора вродилась дитина,
А завтра це вже поважна людина,
Чийсь батько й дід.
Ходить маятник крок за кроком,
День за днем а потім рік за роком,
І не встигнеш змигнути оком -
Вгаса твій світ.
Ми є діти Божі, живем лиш раз,
Час то є не гроші, а гроші – не час.
Кинь свого годинника під трамвай,
І котра година не питай.
Січень, лютий, березень, квітень –
Хто навчить мене, як треба жити,
Їсти, пити, дітей робити, і так щодня.
Травень, червень, потім – липень, серпень,
То горень-злидень, то є бідень-терпень,
А де ж той літень-зелений вербень - то все брехня.
Ми є пішаками у нечесній грі,
Грають її з нами календарі.
І останній аркуш – то дорога в рай –
Хочеш чи не хочеш – а зривай.
Паспорт, довідка, аналіз, метрика, автоматика, кібернетика.
Не людина, а якась арифметика – A, B, C, D.
Все обчислено, підраховано, нумеровано, проштамповано,
А щастя де воно? А може то воно, (хе-хе) чекай, вже йде?
Нас не розрізнити у юрбі
І ми даруєм квіти самі собі
То нащо тобі паспорт або ім‘я,
Усі ми однакОві – ти і я.
Всі розлючені, роздратовані, всі накручені, геть знервовані.
Ми в годинник один вмонтовані – це є наш світ.
І я також в нім на вісь насаджений, збалансований, врівноважений
І проблемами не обтяжений на сотні літ.
Ми є коліщатками на цій осі,
Он мене хитнули – і хитнулись всі.
А хто є заведений – хапа своє,
А решта хай буде, як собі є.
Увага! При будь-якому використанні матеріалів з цього сайту посилання (для сайтів - активне гіперпосилання) на "Джерело: проект "Українські пісні" http://www.pisni.org.ua" є обов'язкове!
