| |
Вільшанки ніжний вчувши голосок,
Пригадую я зустрічі забуті,
Із трьох жердин березовий місток
Над річкою, що як вінок із рути.
Приспів:
Співай же в час малиновий,
Тихесенько мені,
Про любий край калиновий
В полив'яній зорі.
А хвилі йшли у безвість, в нікуди
Й камінчики під берегом гойдали,
Й співала нам вільшаночка тоді,
Про що даремно ми удвох мовчали.
Приспів.
Згорів місток, жар в серці охолов,
І зникла річка, буйна юнь минулась,
Та пісня, наче першая любов,
Вільшанкою до мене знов вернулась.
Приспів. | |
