Я їхала додому

Я їхала крізь ніч... Душа була хмільна
Якимось дивним для самої замішанням.
Здавалося, що всі зі співчуванням
На мене з ласкою дивились тайкома.

В думках минала ніч... Ранкова сивина
Лилась у вікна сонного вагона.
Далекий благовіст уранішнього дзвону
Співав в повітрі ніжно, мов струна...

Розкинувши рожеву в небесах вуаль,
Вродливиця-зоря ліниво просиналась,
І ластівка, зринаючи удаль,
В прозорім небі весело купалась.

В думках тяглася путь... Я думала про Вас,
Тривожно думка плуталась і рвалась,
В дрімоті скрадливій поволі світ загас,
О, хоч би я ніколи знов не просиналась...