На головну сторінку

Мирослав Скорик



Композитор, музикознавець, педагог

Радимо придбати цей диск

Перейти до списку пісень >>

Народився: 13.07.1938

Біографія

Мирослав Скорик народився 13 липня 1938 р. у Львові. Його родина була тісно пов'язана з українськими мистецькими, науковими, суспільно-політичними колами Галичини, зокрема мати композитора – Марія Скорик (Охримович) була родичкою таких видатних митців, як співачка Соломія Крушельницька, фольклорист Володимир Охримович та художниця Ярослава Музика. У 1947 р. всю родину було репресовано більшовицьким режимом за несправедливим наклепом і вивезено до Анжеро-Судженська Кемеровської області. В Сибіру майбутній композитор навчається гри на фортепіано в учениці Рахманінова, Валентини Канторової, і тоді вже виявляє нахил до композиції.

До Львова Мирослав Скорик повертається у 1955 році, вступає до консерваторії та навчається композиції в класі С. Людкевича та А. Солтиса. Його дипломною роботою стала кантата "Весна" на слова Івана Франка. Вступає до аспірантури Московської державної консерваторії ім. П. Чайковського в клас професора Дмитра Кабалевського. З 1963 року М. Скорик починає працювати викладачем Львівської консерваторії на кафедрі теорії музики і композиції. Цього ж року вступає до Спілки композиторів України (був на той час наймолодшим членом цієї творчої організації). Особливу грань його творчості того періоду складають естрадні пісні, в яких він радикально оновлює традицію "радянської ліричної пісні" та вводить ритми рок-н-ролу і блюзу – "Не топчіть конвалій", "Зоряна ніч" та ін. У 1964 р. Скорик пише музику до одного з кращих фільмів режисера С. Параджанова, який за даними ЮНЕСКО, згодом увійшов у десятку кращих фільмів всіх часів і народів, – "Тіні забутих предків" за повістю Михайла Коцюбинського. У середині шістдесятих років композитор звертається до жанру балету, створивши одноактний твір за віршем І. Франка "Каменярі". Але найбільшу популярність у його доробку здобув "Карпатський концерт" для оркестру (1973), який з успіхом виконувався в багатьох країнах Європи і Америки.

У 1968 р. М. Скорик переїжджає до Києва, обіймає там посаду викладача класу композиції в Київській державній консерваторії ім. П. Чайковського.

Завдяки старанням композитора протягом сімдесятих – початку дев'яностих років побачили світло сцени українські опери "На русалчин Великдень" Миколи Леонтовича, "Купало" Анатоля Вахнянина, "Роксоляна" Дениса Січинського, а також "Юнацька симфонія" Миколи Лисенка, "Отче наш" Максима Березовського для камерного оркестру. Разом з тим продовжує писати музику для театру і кіно. З музики до фільму "Високий перевал" режисера В. Денисенка походить його знаменита "Мелодія", що стала своєрідною візитною карткою нової української музики.

Класичні та романтичні традиції й ідеали отримують в інструментальних концертах М. Скорика – Першому та Другому фортепіанному концерті, Віолончельному концерті нове індиві¬дуальне і розмаїте втілення. Нова грань творчості розкривається в такому старовинному, вперше відродженому автором у національному контексті жанрі, як партити. За один з цих творів – Концерт для віолончелі та симфонічного оркестру (1983) – композитор отримав почесну нагороду нашої держави – Державну премію України ім. Т. Шевченка (1987).

У 1984 р. М. Скорик стає професором кафедри композиції Львівської консерваторії, рівночасно ще декілька років провадить клас композиції і в Київській консерваторії. У 1987 р. остаточно повертається до рідного Львова, очолює кафедру композиції у консерваторії та Львівську організацію Спілки композиторів України. Цей період дуже плідний у творчому зростанні митця. Вдруге він звертається до жанру балету, пише балет на тему "з родинної історії" "Соломія Крушельницька", що під назвою "Повернення Баттерфляй" був поставлений на сцені Львівського театру опери та балету ім. С. Крушельницької у 2006 р., цикл прелюдій і фуг для фортепіано, і "Диптих" для камерного оркестру, до улюбленого від юності жанру інструментального концерту написав ще два фортепіанних і чотири скрипкових концерти. З того часу композитор багато гастролює за рубежем, концертує в Італії, Німеччині, США, Канаді, Австрії, Росії та Польщі, пише твори на замовлення американських меценатів – як наприклад, "Листок з альбому", Шосту партиту чи "Диптих" для камерного оркестру. Разом з тим М. Скорик продовжує інтенсивно працювати як педагог композиції, завідувач кафедри композиції Львівської музичної академії ім. М. Лисенка, керівник камерного оркестру академії, для якого спеціально були написані деякі його твори. Паралельно провадить клас композиції і в Національній музичній академії України ім. П. Чайковського в Києві. Педагогічна діяльність Мирослава Скорика – ще один вагомий внесок в українську музичну культуру, адже у нього навчались композиції такі відомі митці, як Євген Станкович, Іван Карабиць, Освальдас Балакаускас, Анна Гаврилець, Віктор Теличко, Іван Небесний, Леся Горова та багато інших. У 1999 р. він очолив Інститут музичної україністики та кафедру української музики Національної музичної академії України ім. П. Чайковського. В цьому ж році був обраний членом-кореспондентом Академії мистецтв України. З 2006 р. – голова Спілки композиторів України.

У творах останніх років виразно помітна нова тенденція – до зрілої виваженості, прагнення досягнути гармонії у всіх складових художньої цілості. Зовсім несподівані грані мистецького світогляду розкриваються в єдиній на сьогодні опері композитора "Мойсей" за поемою Івана Франка, кантаті на вірші Т. Шевченка "Гамалія", духовному концерті-реквіємі.

Л. Кияновська, доктор мистецтвознавства, професор

Джерело: Митці Львівщини: Календар знаменних і пам'ятних дат на 2008 рік / ЛОУНБ, Муз.-мемор. музей С. Крушельницької у Львові; Упоряд. Н. Письменна. – Львів, 2008. – С. 52-56; електронний варіант на сайті Музею С.Крушельницької www.salomeamuseum.lviv.ua розділ "Публікації".

  ПІСНІ
НазваСлова / МузикаАльбомA Файли  Рік  #
 Друга весільна пісня (народна пісня)    4087
 Жоржини
 (Ти прощай, прощавай)
О. Вратарьов / М. Скорик    1434
 Карпати М. Петренко / М. Скорик     1613
 Квіти говорять М. Сом / М. Скорик     734
 Львівський вечір Б. Стельмах / М. Скорик     956
 Намалюй мені ніч М. Петренко / М. Скорик     17789
 Не знаю
 (Джаз)
М. Скорик / М. Скорик     703
 Не топчіть конвалій Р. Братунь / М. Скорик    2923
 Нічне місто М. Петренко / М. Скорик       2017
 Перша весільна пісня народні / М. Скорик    1971
 Принесіть мені маків Б. Стельмах / М. Скорик     448
 Свіча
 (в пам'ять Голодомору 1932-33 рр.)
Б. Стельмах / М. Скорик         43338
 Стрийський парк Р. Братунь / Є. Козак    1366
 Ти забудь ці слова М. Петренко / М. Скорик     721
 Третя весільна пісня (народна пісня)    1143
 Три трембіти О. Вратарьов / М. Скорик     1394
 У Карпатах...
 (фантазія на тему "Мелодії ля мінор" )
О. Бобошко / М. Скорик     89
 Я жду тебе / М. Скорик     493
 Я не сумую за тобою О. Вратарьов / М. Скорик     1659
 Я тебе почекаю Б. Стельмах / М. Скорик     1035
 Аби побачити пояснення малюнків у колонці "Файли", підведіть курсор мишки до малюнка.      
Не знайшли пісні, але самі маєте текст чи аудіо? Додавайте її сюди або надсилайте на емейл!
Таким чином ви долучитеся до розвитку сайту та поділитеся улюбленим текстом з іншими!


Дані додано:  29.05.2008
Відредаґовано: 24.09.2010
Переглядів: 34429



  Виправлення та доповнення     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]
1. Богдан Скорик (гість) 18.06.2010 20:09    
можита дати ноти до твору мирослава скорика "мелодія"?
0/0


  Адреса цієї сторінки: http://www.pisni.org.ua/persons/843.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ