На головну сторінку

Микола Леонтович



Микола Леонтович
Видатний український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог.
Творець класичних зразків української хорової музики. Автор численних обробок українських народних пісень, оригінальних творів. Найпопулярніші: "Праля", "Козака несуть", "Щедрик", "Дударик", "Піють півні", хори "Льодолом", "Літні тони", "Моя пісня" тощо.

Перейти до списку пісень >>

Дати життя: 01.12.1877 - 23.01.1921
Місце народження: с. Монастирок на Вінничині

Біографія

Леонтович Микола Дмитрович народився 1 грудня 1877 року в селі Селевинцях Брацлавського повіту Подільської губернії в сім'ї сільського священика. Раннє дитинство пройшло у селі Шершнях Тиврівської волості Вінницького повіту. Початки музичної освіти Леонтович здобув у батька, який грав на віолончелі, скрипці, гітарі, був досить освіченою людиною, деякий час керував хором семінаристів. Мати, яка мала чудовий голос і любила співати, прищепила йому любов до української народної пісні. Брат Олександр і сестри Марія та Олена також з дитинства навчалися музики й стали співаками та музикантами.

У 1887 році Леонтович вступив до Немирівської гімназії. 1888 року, через брак коштів на навчання, батько переводить його до Шаргородського початкового духовного училища, де вихованці утримувалися на повному пансіоні. В училищі він опанував нотний спів і міг вільно читати складні партії в церковних хорових творах. 1892 року Леонтович вступив до Подільської духовної семінарії, де вивчав теорію музики, хоровий спів у Є.Богданова - вихованця навчальних класів Петербурзької придворної капели, та І.Лепехіна, диригента чоловічого хору в Кам'янці-Подільському. У семінарії Леонтович опанував скрипку, фортепіано, деякі духові інструменти, почав обробляти записані у селі Білоусівці Брацлавського повіту, куди переїхали батьки, народні мелодії, беручи за взірець обробки М.Лисенка, які були в той час дуже популярними. У семінарії нерідко керував хором семінаристів, у виконанні якого вперше прозвучали його обробки пісень "Гандзя", "Ой чия ж то причина, що я бідна дівчина". 1898 року Леонтович закінчив духовну семінарію й вирішив працювати вчителем у сільських школах і водночас самотужки удосконалювати свою музичну освіту. У селі Чукові він організував самодіяльний симфонічний оркестр, який виконував українські мелодії та п'єси російських та українських композиторів.

1901 року він видав перший збірник пісень з Поділля. 1903 року вийшов другий збірник подільських пісень з посвятою М.Лисенкові. У 1904-1905 роках під час літніх канікул Леонтович складає при Петербурзькій придворній капелі іспити на звання регента хору. Восени 1904 року залишає Поділля і переїздить на Донбас, на станцію Гришине, де влаштовується викладачем співу та музики у місцевій залізничній школі. Під час революційних подій 1905 року Леонтович організував хор робітників, який виступав на мітингах проти російського самодержавства. Діяльність Леонтовича привернула увагу поліції, й він змушений був повернутися на Поділля, у місто Тульчин, де викладав музику і спів у Тульчинському єпархіальному жіночому училищі для дочок сільських священиків. З 1909 року Леонтович навчається під керівництвом відомого теоретика музики Б. Яворського, якого він періодично відвідує у Москві та Києві. У той час створив багато хорових обробок, зокрема славнозвісний "Щедрик", а також "Піють півні", "Мала мати одну дочку", "Дударик", "Ой зійшла зоря" та ін. У Тульчині знайомиться з композитором Кирилом Стеценком. 1916 року разом з хором Київського університету виконує свою обробку "Щедрика", яка принесла йому великий успіх у київської публіки.

Із встановленням Української Народної Республіки Леонтович переїздить з Тульчина до Києва, де починає активну діяльність як диригент і композитор. Ряд його творів включили до свого репертуару професійні та самодіяльні колективи України. На одному з концертів великий успіх мала "Легенда" Миколи Вороного в обробці Леонтовича. Після приходу більшовиків Леонтович працює деякий час у музичному комітеті при Народному комісаріаті освіти, викладає у Музично-драматичному інституті ім. М.Лисенка, разом з композитором і диригентом Г.Верьовкою працює у Народній консерваторії, на курсах дошкільного виховання, організовує кілька хорових гуртків. Під час захоплення Києва 31 серпня 1919 року денікінцями, які почали переслідувати українську інтелігенцію й шукали Леонтовича, щоб його заарештувати, змушений утікати до Тульчина. Засновує першу в Тульчині музичну школу. 1919-1920 року працює над першим великим симфонічним твором - народно-фантастичною оперою "На русалчин великдень" за однойменною казкою Б.Грінченка. Восени 1920 року в Тульчині відбулися гастролі хорової капели під керівництвом К.Стеценка та Павла Тичини як другого диригента. Під час концертів капели виконувалися твори Леонтовича. В останні місяці життя Леонтович закінчував оперу "На русалчин великдень". У ніч з 22 на 23 січня 1921 року композитор перебував у свого батька у селі Марківка Гайсинського повіту, де був убитий невідомим, який напросився в хату переночувати з метою пограбування.

Джерело: http://www.mincult.gov.ua/

  ПІСНІ
НазваСлова / МузикаАльбомA Файли  Рік  #
 Вірую
 (Церковна пісня)
народні / М. Леонтович     10216
 Гаю, гаю, зелений розмаю (народна пісня)        4834
 Гей йа сьогодні (народна пісня)      390
 Дажбог / М. Леонтович      1310
 Дала мені мати корівоньку (народна пісня)      1024
 Достойно є
 (Церковна пісня)
народні / М. Леонтович     2458
 Дударик / М. Леонтович       3869
 За нашою слободою
 (інші слова)
(народна пісня)      485
 І в вас, і в нас (народна пісня)      4047
 Легенда
 (Дівчину вродливу юнак покохав)
М. Вороний / М. Леонтович     3469
 Летіла зозуля (народна пісня)      1763
 Мак (народна пісня)      788
 На городі білі маки (народна пісня)      713
 Наїхали гостоньки (народна пісня)      277
 Наступає чорна хмара (народна пісня)        806
 Не стій, вербо, над водою
 (обробка М. Леонтовича)
(народна пісня)      600
 Ой, а у полі терен (народна пісня)      386
 Ой, гай, мати, гай (народна пісня)      520
 Ой горе тій чайці (народна пісня)        13683
 Ой, з-за гори кам'яної (народна пісня)     1105
 Ой, п'є вдова (народна пісня)      362
 Ой, послала мене мати (народна пісня)      1055
 Ой, у лісі при дорозі (народна пісня)      1048
 Ой, ходить Семенко (народна пісня)      609
 Ой, час пора до куреня (народна пісня)      254
 Отамане, батьку наш (народна пісня)      524
 Піють півні (народна пісня)      1635
 Позволь мені, мати (народна пісня)      860
 Попід яром, яром (народна пісня)      440
 При долині, при охоті (народна пісня)      500
 Прощай, село П. Соколов (Соколенко) / М. Леонтович      1553
 Сивий голубочку (народна пісня)        556
 Співаночки (народна пісня)     1112
 Топотушки (народна пісня)     372
 Через сінечки вишнев сад (народна пісня)      323
 Черчик (народна пісня)      382
 Чогось милий затужив (народна пісня)      627
 Щедрик (народна пісня)      5982
 Ясне сонечко усміхається Ю. Жилко / народна     1566
 Аби побачити пояснення малюнків у колонці "Файли", підведіть курсор мишки до малюнка.      
Не знайшли пісні, але самі маєте текст чи аудіо? Додавайте її сюди або надсилайте на емейл!
Таким чином ви долучитеся до розвитку сайту та поділитеся улюбленим текстом з іншими!


Дані додано:  04.06.2003
Відредаґовано: 08.01.2009
Переглядів: 52622



  Виправлення та доповнення     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]
13. Олена (гість) 23.12.2009 12:25    
Шановний пане Владислав Вигуржинський! Я працюю на Вінницькому державному телебаченні, планую телепрограму про Леонтовича. Мене зацікавила Ваша інформація про старі фото. Чи є можливість отримати їх у електронному варіанті? Заздалегідь вдячна за відповідь. Напишіть мені на скриньку nakorneeva_lena@inbox.ru
0/0

12. webmaster (модератор) 02.12.2009 10:04    
Як пише в Вікіпедії - так і є. В Вікіпедії не буває помилок!!!
0/0

11. Женька (гість) 01.12.2009 16:51    
Тут щось не те адже тут друге місце народження , а в Вікіпедії інше)))
0/0

10. Ангелина (гість) 09.11.2009 14:11    
Владислав,меня зовут Ангелина, я тоже из Тульчина. Сейчас пишу работу о Леонтовиче...интересно было бы пообщаться! Пиши на мой адрес.
0/0

9. Владимир Задорожний (гість) 13.08.2009 00:54    
Я очень уважаю Леонтовича как человека и преклоняюсь перед ним как музыкантом. Мы все в его лице потеряли гения. У меня есть ноты в PDF, и я буду их выкладывать у себя на сайте в формате программы Sibelius.
Есть отличный сайт с его нотами: http://leontovych.narod.ru/
У меня просьба к Владиславу Вигуржинському о помощи в фотоматериалах о Леонтовиче. Рад буду сотрудничать со всеми почитателями великого музыканта.
Мой сайт:
http://ksp-fst.ru
С уважением,
Владимир Задорожний
0/0

8. Сашко (гість) 08.01.2009 16:54    
Дударики є на сайті Вікіпедії, але, нажаль, не повністю
Подивися у статті про Леонтовича http://uk.wikipedia.org/wiki/Леонтович_Микола_Дмитрович
0/0

7. Mіша (гість) 22.12.2008 16:28    
Дякую за статтю! Я хочу звернутися до людей які мають ноти хорових творів Леонтовича!Дуже мало їх в інтернеті,але іноді вони дуже потрібні і ніде не дістати!Якщо хтось володіє інформацією по цій темі прошу написати на мій е-майл!Дякую за увагу!
0/0

6. Владислав Вигуржинський (гість) 16.12.2008 17:57    
Я живу в Тульчине (Винницкая обл. Украина) где очень долго трудился и жил Ник.Дм.Леонтович Имею много старинных фото про него и его деятельность, т.к. моя бабуля была ученицей Леонтовича. Кому интересно - пишите
0/0

5. Rox (член клубу) 23.05.2008 16:52    
Нещодавно в Києві вийшла друком монографія Л.Пархоменко про Миколу Леонтовича. Книжка має додаток - CD із записом 17 творів, в тому числі Щедрик, Дударик, а також кілька духовних творів і фрагмент його опери "На русалчин Великдень".
0/0

4. Миша (гість) 12.05.2008 22:28    
Мені потрібен списох, та характеристики цих пісень!
0/0

3. яна (гість) 19.03.2008 19:06    
якій значний внесок Леонтович вклав у Українське музичне мистецтво
0/0

2. Наталія (гість) 16.03.2007 19:56    
де можна знайти mp3 на пісню М. Леонтавича "Дударик"! хто зможе напишіть!
0/0

1. Александр Михайлович Леонтович (гість) 25.06.2004 15:01    
хотелось бы узнать побольше о моем однофамилце - композиторе
Н(М).Д. Леонтовиче, особенно об обстоятельствах
его смерти, кажется в Триполье. В начале 1900-х годов мой дед,
А.В. Леонтович (с моим еще совсем маленьким отцом)
снимал дачу. (см. книгу, посв. моему отцу "Академик Леонтович". 2003г., Москва)
Мой дед -Ал-др Вас. Леонтович, биолог, академик Укр.АН.
0/0


  Адреса цієї сторінки: http://www.pisni.org.ua/persons/101.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ