| |
Приспів:
Ой, у лузі калина, калина, калина,
Там дівчина ходила, ходила, ходила,
Цвіт калини ламала, ламала, ламала,
Та в пучечки складала, складала,
Складала.
Україна - краще місце на землі,
Де кує зазуля і курличуть журавлі.
Мене ростила ненька, тяжко працювала,
Все про мене дбала, ночей не досипала.
Зростали та навчались і звісно ми спіткались,
Падали, вставали та додому повертались,
До рідної своєї, казкової країни,
Де ріки і поля, де цвітуть калини.
Навчала миру і добру, як по світу жити,
Молитись Богу за сім'ю та людей любити,
Щоб пам'ятали хто ми є, та чиї ми діти,
Щоб не стидались ми землі, на якій нам жити!
Косилися поля та заводи працювали,
Щоб діти в нашій Неньці клопоту не знали,
Я за мир, за родину, мою країну,
Щоб під вікном росла моя калина!
Приспів.
Говорила мати: "Не забудься, сину,
Як будуєш хату, посади калину".
Зоряна калина і краса, і врода
Нашої країни, нашого народу.
Захисти від горя нашу Україну,
Щоб не знали болю, не плакала родина,
Щоб поверталися живими до своєї хати,
І щоб не знали як війна вміє колихати...
І я молюсь за Україну, де росте калина,
Це оберіг, це наша гордість, це свята долина,
І не зламати волю, бо за нами сила,
Сила всіх народів, де росте калина.
І скільки б років не пройшло, там росте калина
Сильна, молода, квітуча і вродлива!
І хочу вам сказати - це рідна Батьківщина,
І це моя країна - вільна Україна!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
