Марія

E5                 A(V)
Бачу тіло її, що в полоні освітлених звуків,
E5                A(V)
Що й сьогодні од всіх поодаль, як і колись,
E5                 A(V)
Бачу пальці її, що біжать по темніючій шибі -
G(III)   A(V)     Em        G(III)  Dsus2/Gb  Em
Пишуть наймення дзвінке для летючої срібної риби,
    G(III)     A(V)   H(IV)
Що з місячних плес відлітає раз і назавжди.

E5 D5
E5 D5

E5          D5  A(V)     G(III) Em
Бачу, як жінка прощається з рибою,
E5          D5         A(V)   G(III)               Em
Бачу, як потім іде самотня - обминає струхлявілий час,
A7             Am           Em
І його світло-темну рипучу гойдалку.

E5
У неї жести фатальні,
    A(V)                A(V) G(III)
Як волосся у блискавки,
E5                            A(V)
Її танець весільний має ритми глибокий,
G(III)   Dsus2/Gb    Em
Що такі, як колодязь зорі,
A7         Am         Em
Що такі, як колодязь зорі.

E5 D5 E5 G5 F#5 D5 A(V) (x2)
G7M/E F7M
G7M/E F7M

G7M/E
Бачу пам'ять її,
F7M          G7M/E       F7M
Що, як вода летюча, має крило нерухоме,
     E7M
Бачу сон бездиханний,
    A(V)                   G7M/E
Що вона його на крилі несе обережно,
           F7M
Бачу вирій душі,
H(VII)           C(VIII)
Що його лише раз надивитися можна –
H(VII)             C(VIII)     H(VII)
То осінь людська, коли облітає волосся і одяг,
C(VIII)         E7M   A(V)   E7M   A(V)
А найпершими – очі... очі... очі...

G7M/E             F7M
Бачу осінь таку в останньому дні якої      |
G7M/E                            F7M
У білім гілляччі кісток завівають вітри... | (2)

E7M D#7M/E A(V)
E7M D#7M/E A(V)
G7M/E F7M
G7M/E F7M
G7M/E

Поділитись сторінкою: