| |
В старі часи, в минулість сиву,
Мойсей глядів отару сам,
Прийшовши до гори Хориву,
Куща в вогні побачив там,
Терновий кущ горів яскраво,
Господь із нього промовляв,
На подвиг славний, величавий,
Мойсея Бог благословляв.
Приспів:
Жеврій вогонь, гори, палай, |
Палай, любове, не згасай! | (2)
Немов Мойсею у пустині,
З'явилась для мене гора,
Гора свята, гора Голгофа,
Спаситель там колись вмирав,
На ній костер любові тліє,
Не згасне вже ніколи він,
Всіх мешканців землі жаліє,
За всіх умер там Божий Син...
Приспів.
З яскрово-вічного горіння
Я чую прощення слова,
Мені дає Христос служіння,
Любові, правди і добра.
Візьму негаснучу я іскру,
З вогню, що вічно там горить,
Світить любов'ю буду ближнім,
Господь мене благословить.
Приспів. (2) Поділитись сторінкою: 
| |
