Лист до Ліни Костенко

Довго не спав я цілу ніч,
Що була як сон,
Довго летів на лихім коні
На білий вогонь,
Чи то гнав хтось мене
В таку далечінь,
Чи від себе тікав? -
Від себе не втечеш...
Там хтось покликав мене...
За морями, горами,
За полями, долами,
За хмарами-воронами,
Там хтось покликав мене...

Півню в замку мову відняло –
Як відрізало шлях,
Чайкою летіла та зіркою впала
Кришталева зоря,
Там за чумацьким шляхом,
Там за Великим лугом,
Там, де синьо-жовта ріка...
За морями, горами,
За полями, долами,
За хмарами-воронами,
Там, де синьо-жовта ріка...

По довгій дорозі тут віку дожити,
Де Княжа гора,
Там на руїнах Княжого міста,
Де на козацьких шаблях,
Ти побачиш сили Зла,
Ти побачиш сили Добра
Там, де синьо-жовта земля...
За морями, горами,
За полями, долами,
За хмарами-воронами,
Там, де синьо-жовта земля...

Поділитись сторінкою: