Диваки

З братом воза змайстрували –
Світ хотіли врятувати.
Подолали перевали,
Але світ сховався в чати.
Ми не впали духом, склали
Щось подібне до трамваю.
Раптом зникли рейки, шпали, -
Колію світ розбирає.

Тож бо! Отож бо!

На авто ми стали схожі.
На гашетку - і в атаку!
Сподівались, допоможе...
Світ змінив дорожні знаки.
На човні було вітрило,
Налягали ми на весла, -
Річку кригою схопило
І снігами трап занесло.

Тож бо! Отож бо! Ну ж бо! Отож бо!
Боцюн-колода, завтра погода!
А в неділю чи в суботу піде боцюн на роботу!
Ті, хто не наші – їжте кашу,
А овечки – гайда в пашу!

Нам галактика співає,
Від пілота йде проміння.
- Брате, що внизу палає?
- Світ старий, що нас не прийняв.
Брат поправив одяг срібний,
Із кишені сендвіч вийняв
І пожбурив непотрібний
У той світ, що нас не прийняв...

Я прокинувся від стуку...
Сонце, птахи, вітер дує...
У дворі лунає грюкіт, -
Брат гігантське щось майструє!

Тож бо! Отож бо! Ну ж бо! Отож бо!
Боцюн-колода, завтра погода!
А в неділю чи в суботу піде боцюн на роботу!
Ті, хто не наші – їжте кашу,
А овечки – гайда в пашу!

Поділитись сторінкою: