Дні без сонця

Ох, тепера мене у недолі моїй
Не один добрий друг потішає.
Не годиться журитись в пригоді такій,
Адже іншим ще гірше буває!
Та які ті слова і даремні, й нудні,
Хоч порадники щирі й охочі,
Якби знали ті люди, які то сумні
Дні без сонця, без місяця ночі!

Приспів:
Дні без сонця, без місяця ночі,
Але ж іншим ще гірше бува!
Непомірними чашами горе,
Але ж іншим ще гірше бува!
Дні без сонця, без місяця ночі!
Дні без сонця...

Та ще гірше, ніж болі й неволя тісна,
Ся єдиная думка вбиває,
Ця розвага людська і ганебна, й страшна,
Адже іншим ще гірше буває!
В тім і жаль, що, хоч ми черпати могли
Непомірними чашами горе –
Скільки б ми таких кубків гірких не пили,
Ще зостанеться цілеє море.

Приспів.

Скільки б терну на тії вінки не вплели, |
Ще зостанеться ціла діброва.            |
Як ростинам бракує життя в вогкій тьмі, |
Так тобі бракувало простора.            | (2)

Приспів. (2)

Дні без сонця, без місяця ночі...

Поділитись сторінкою: