О, Ісусе, Ти з лю6ови

О, Ісусе, Ти з любови
Тут між нами позістав,
За помешкання для себе      |
Ти кивот убогий взяв.       | (2)

В тім кивоті Ти царствуєш,
З нього ласки роздаєш,
Всіх до себе потягаєш,      |
Всіх при собі голубиш.      | (2)

Сли б не віра в Боже слово,
Хто ж з людей би погадав,
Щоб в кивоті, в виді хліба, |
Вічний Бог скриватись мав?  | (2)

Ти під видом хліба смирний,
Нас смиренія учиш:
Вчиш нас жертви і любови,   |
Всі нам горя солодиш.       | (2)

О, за це, що Ти смирився
Так глибоко тут для нас,
Будем всі Тебе любити       |
Щирим серцем, Спасе наш.    | (2)

Будем вірно Ти служити,
Доки нашого життя,
А по смерті дай нам зріти   |
Світлість Божого лиця.      | (2)

Поділитись сторінкою: