Нива

Гей-ген, вітер жене
Нивою день та ще й Нивою ніч.
Та не в тім річ – в днях, чи ночах,
А річ у тім, що до Ниви веде шлях.
А Нивою сіль не від сліз,
На небесах – зерна твої,
А на землі – лиш зорі сивії.
Гей, глянь, знайома твань,
Скільки бажань та позаховано в ній,
Лине той гній за небокрай,
Залива Ниву, як злива – нехай!

Приспів:
Ген, на тій Ниві
Голови Сиві,
Як вже піти?
Нам лишили трохи роботи,
Наші бо руки не проти
Роботи!

Гей, грай, вітре, гуляй!
Котиться Сварга, вітер гуляв,
Коли б я знав - де то Мамай,
Пане Мамаю, ти додому повертай!

Приспів.

Гей-ген, вітер жене
Нивою день, Нивою ніч.
Та не в тім річ – в днях, чи ночах,
А річ у тім, що до Ниви веде шлях.
А Нивою сіль не від сліз,
На небесах – зерна твої,
А на землі – лиш зорі сивії.

Поділитись сторінкою: