Душа

Про що вода під кладкою
Шепоче і шумить?..
Кохання стало втратою,
Не тішить, а болить...
І з ніжною довірою
Торкався твоїх рук,
А ти минуле міряла
Тривогами розлук...

Приспів:
Час минає, час пливе,
То сніги, то зливи,
А моя душа живе      |
Тим, що ми любили... | (2)

Ще осінь не співала
Про скошену траву,
А ти мені сказала,
Що я не так живу...
То уст багряне перстя,
Про що шумить вода...
Була любов, як щастя,
А стала, як біда...

Приспів.

Поділитись сторінкою: