В білих конваліях

В білих конваліях тоне в гаю
Стежка в загублену весну мою...

Думи і серце із ними злились,
Тут я коханою марив колись...

Тут мені вітер про неї шептав,
Тут я в зозулі про літа питав...

Тут між гілками співав соловей
Пісню про чари блакитних очей...

Тут мені тіні хитали про те,
Що у євшані любицвіт росте...

Тут мого серця бриніла струна:
Хто не кохає, той щастя не зна...

В білих конваліях стежка в гаю
Кличе далекую весну мою...

Поділитись сторінкою: