| |
Час... Так швидко плине...
Нас... Досі не має...
Я... В'яну, як квітка,
Просто без твого "привіт"...
Ніч.. Так наче вічність...
Я... Не бачу дійсність...
Ти... Холодом щирим
Заполонив мій світ...
Приспів:
І мертві квіти падають на асфальт,
Уламки кольорові, гострих смальт,
Краплинами по стінам моя біль,
Нас не здійсненних мрій...
І мертві квіти падають... Не збираю...
Знаю, є вона у тебе. Що ж, вітаю!
Але твою любов до неї не прощаю,
Ти розбиваєш мій кришталь...
Знов... Починається гра в любов
Односторонніх мов, моїх нуль реакції,
Ніжність по акції тримай...
Знов, так за поглядом стрімголов,
Невже ти не бачиш кров?..
Я кожного разу борюся за дотик твій,
Який ти даруєш їй...
Приспів.
Так, мертві квіти падають – ігноруєш,
А ти її при зустрічі поцілуєш,
Напевно скажеш, що її сильно любиш,
А я... Байдужості уламки знов збираю,
Ти знаєш, навіть, дихання пам'ятаю,
Здається в світі так уже не кохають,
Як я... Поділитись сторінкою: 
| |
