Звягель

У рідному краї стареньку фортецю
Тримає над плесом гранітне плече.
Під зоряним небом ріка по містечку,
За Лесиним домом повільно тече...

Приспів:
Століття минають і ангели знають -
Є доля в поселень своя.
Для Звягеля-міста, у Божому списку,
Повернуто рідне ім'я.

Точили древляни затуплену зброю,
Зруйновані стіни возводили знов...
І бруком по площі ми йдемо з тобою,
Де предок далекий по стежці ішов.

Приспів.

Лягають на мури сніжинки сріблисті.
У променях сяє весільний кортеж.
О, скільки ти всього побачило, місто,
І скільки ще раз по орбіті пройдеш?!.

Приспів.

Над Звягелем зорі і трель солов'їна,
Минає тривожно воєнна весна...
Спокою і миру тобі, Україно,
Слов'янському краю - свої імена.

Приспів.

Поділитись сторінкою: