| |
Якби мав би померти сьогодні,
Я б згадав би про наші обійми!
Я б згадав, як було нам добре,
Я б згадав, як були ми вільні!
Якби мав би померти сьогодні,
Я б сказав, що тебе я кохаю!
І шляху іншого я не бачу,
І шляху іншого не маю!
Приспів:
І здолавши всі наші дороги,
Як у морі, розправив вітрила,
Ти — єдина, хто в мене вірить!
Ти — єдина даєш мені крила!
В твоїх обіймах все стає вільно! |
Бачу в очах твоїх все своє! |
В твоїх обіймах все стає вільно! |
Бачу в очах твоїх Всесвіт є! | (2)
Ми з тобою, як діти в школі,
Тільки проходим життєве навчання.
Мені б не хватило ні крейди, ні дошки,
Щоб написать це зізнання!
Я знаю, тільки сам на сам
Ти розумієш мій внутрішній стан,
Мій внутрішній храм, життєвий туман,
Коли лихо — ти там, ти - мій океан,
Маріам!
Мало-помалу я вийшов з чорної хмари,
Там, де лунали удари і моє серце палало...
Знаєш, не знаєш, ніби з ниток виплітаєш,
І в молитвах пам'ятаєш, чим загоюєш рани!..
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
