Українка

Змінив гарненьку сукню
Плямистий камуфляж,
I не цікавлять нині
Ні мода, ані пляж.

Вони в теробороні,
I на передовій,
Багато в Україні
Cміливих героїнь!

Й в тилу, рідненькі, роблять
Усе для перемоги,
Хоч сльози часто душать,
Працюють до незмоги!

Так не одне сторіччя,
З дитятком на руках,
Як Мати — Україна
Дола тернистий шлях.

I, маючи у доньках
Таких от Берегинь.
Нескорена, безстрашна
Рашисту твердить: Згинь!

Руйнує людські долі,
Безжальний ворог лютий,
Та непоборна істина:
Вкраїна є! І їй бути!

Поділитись сторінкою: