| |
У оселі нашій свято,
Ще такого не було:
Ластів'ята, ластів'ята |
Піднялися на крило! | (2)
Зводять, зводять в світ
Місточок, уперед, у висоту.
В'яжуть, в'яжуть у віночок |
Смілість, волю й простоту! | (2)
Прокладають так завзято
Перший, перший диволіт.
Ластів'ята, ластів'ята, |
Незабутній цей політ! | (2)
Їх не спинить небезпека,
І не в цім звичайно суть,
Скоро, скоро в край далекий |
Світлу пісню понесуть! | (2)
Їм і нам в житті судилось
Рідну землю прославлять,
Де не тільки народились, |
А й навчилися літать! | (2) Поділитись сторінкою: 
| |
